Для героя
Відпускавши руку розлуки, Зробиш перший крок. Він хотів літати, тепер лиш в раю. Скріплені долею дві стежки, проведуть.. Проведуть до молитви, до часу, до правди. Біль- це можливість забути, забув. Обізнаний криком, звернувши на мить, До майбутнього, віра мовчить в серці. Тиша почуттів огорне його душу, На себе приймеш хвилі. Ти здатен, бо можеш! Все буде, не буде тебе, сумно. Допоміг на роки, скоро зміниться. Крапка в історії покаже кінець, Поставлю три, просто мовчи, буду поруч. Немає слів, ти- життя. Пірнути хотілось в джерело маленьке, Глибоке як слово, тема твоя непроста. Не відпускай свого, тримай відчуття, В собі знайди мить, я допоможу тобі, Не мовчи, дай волі думкам. Присвятити вірш хочу тобі, та не здатен. Не вистачає мене, донести до інших ідею, Відчуваю стрічкою твоє серцебиття. Розшматував на два кольори мої очі. Ти не хотів героїзму, співчувань, чи сліз. Мріяв стати людиною, завжди нею був. Чарівними словами писав про безплідні землі, Надихав з кожним подихом, чарівний. Безперечного спокою тобі, назавжди. Я буду пам’ятати про тебе, про твої вірші, Залишайся в Присвятити вірш хочу тобі, та не здатен. Не вистачає мене, донести до інших ідею, Відчуваю стрічкою твоє серцебиття. Розшматував на два кольори мої очі. Ти не хотів героїзму, співчувань, чи сліз. Мріяв стати людиною, завжди нею був. Чарівними словами писав про безплідні землі, Надихав з кожним подихом, чарівний. Безперечного спокою тобі, назавжди. Я буду пам’ятати про тебе, про твої вірші, Залишайся в душі…
2023-09-02 03:47:43
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Ніжно та суворо водночас. Сприймається легко, як подих вітру.
Відповісти
2023-09-02 10:12:12
Подобається
s
@Н Ф Дякую за ваш відгук, це дуже цінно.
Відповісти
2023-09-02 22:26:24
1
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2174
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1959