Для героя
Відпускавши руку розлуки, Зробиш перший крок. Він хотів літати, тепер лиш в раю. Скріплені долею дві стежки, проведуть.. Проведуть до молитви, до часу, до правди. Біль- це можливість забути, забув. Обізнаний криком, звернувши на мить, До майбутнього, віра мовчить в серці. Тиша почуттів огорне його душу, На себе приймеш хвилі. Ти здатен, бо можеш! Все буде, не буде тебе, сумно. Допоміг на роки, скоро зміниться. Крапка в історії покаже кінець, Поставлю три, просто мовчи, буду поруч. Немає слів, ти- життя. Пірнути хотілось в джерело маленьке, Глибоке як слово, тема твоя непроста. Не відпускай свого, тримай відчуття, В собі знайди мить, я допоможу тобі, Не мовчи, дай волі думкам. Присвятити вірш хочу тобі, та не здатен. Не вистачає мене, донести до інших ідею, Відчуваю стрічкою твоє серцебиття. Розшматував на два кольори мої очі. Ти не хотів героїзму, співчувань, чи сліз. Мріяв стати людиною, завжди нею був. Чарівними словами писав про безплідні землі, Надихав з кожним подихом, чарівний. Безперечного спокою тобі, назавжди. Я буду пам’ятати про тебе, про твої вірші, Залишайся в Присвятити вірш хочу тобі, та не здатен. Не вистачає мене, донести до інших ідею, Відчуваю стрічкою твоє серцебиття. Розшматував на два кольори мої очі. Ти не хотів героїзму, співчувань, чи сліз. Мріяв стати людиною, завжди нею був. Чарівними словами писав про безплідні землі, Надихав з кожним подихом, чарівний. Безперечного спокою тобі, назавжди. Я буду пам’ятати про тебе, про твої вірші, Залишайся в душі…
2023-09-02 03:47:43
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Ніжно та суворо водночас. Сприймається легко, як подих вітру.
Відповісти
2023-09-02 10:12:12
Подобається
s
@Н Ф Дякую за ваш відгук, це дуже цінно.
Відповісти
2023-09-02 22:26:24
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3979
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3847