Для героя
Відпускавши руку розлуки, Зробиш перший крок. Він хотів літати, тепер лиш в раю. Скріплені долею дві стежки, проведуть.. Проведуть до молитви, до часу, до правди. Біль- це можливість забути, забув. Обізнаний криком, звернувши на мить, До майбутнього, віра мовчить в серці. Тиша почуттів огорне його душу, На себе приймеш хвилі. Ти здатен, бо можеш! Все буде, не буде тебе, сумно. Допоміг на роки, скоро зміниться. Крапка в історії покаже кінець, Поставлю три, просто мовчи, буду поруч. Немає слів, ти- життя. Пірнути хотілось в джерело маленьке, Глибоке як слово, тема твоя непроста. Не відпускай свого, тримай відчуття, В собі знайди мить, я допоможу тобі, Не мовчи, дай волі думкам. Присвятити вірш хочу тобі, та не здатен. Не вистачає мене, донести до інших ідею, Відчуваю стрічкою твоє серцебиття. Розшматував на два кольори мої очі. Ти не хотів героїзму, співчувань, чи сліз. Мріяв стати людиною, завжди нею був. Чарівними словами писав про безплідні землі, Надихав з кожним подихом, чарівний. Безперечного спокою тобі, назавжди. Я буду пам’ятати про тебе, про твої вірші, Залишайся в Присвятити вірш хочу тобі, та не здатен. Не вистачає мене, донести до інших ідею, Відчуваю стрічкою твоє серцебиття. Розшматував на два кольори мої очі. Ти не хотів героїзму, співчувань, чи сліз. Мріяв стати людиною, завжди нею був. Чарівними словами писав про безплідні землі, Надихав з кожним подихом, чарівний. Безперечного спокою тобі, назавжди. Я буду пам’ятати про тебе, про твої вірші, Залишайся в душі…
2023-09-02 03:47:43
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Ніжно та суворо водночас. Сприймається легко, як подих вітру.
Відповісти
2023-09-02 10:12:12
Подобається
s
@Н Ф Дякую за ваш відгук, це дуже цінно.
Відповісти
2023-09-02 22:26:24
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3216
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4150