Для героя
Відпускавши руку розлуки, Зробиш перший крок. Він хотів літати, тепер лиш в раю. Скріплені долею дві стежки, проведуть.. Проведуть до молитви, до часу, до правди. Біль- це можливість забути, забув. Обізнаний криком, звернувши на мить, До майбутнього, віра мовчить в серці. Тиша почуттів огорне його душу, На себе приймеш хвилі. Ти здатен, бо можеш! Все буде, не буде тебе, сумно. Допоміг на роки, скоро зміниться. Крапка в історії покаже кінець, Поставлю три, просто мовчи, буду поруч. Немає слів, ти- життя. Пірнути хотілось в джерело маленьке, Глибоке як слово, тема твоя непроста. Не відпускай свого, тримай відчуття, В собі знайди мить, я допоможу тобі, Не мовчи, дай волі думкам. Присвятити вірш хочу тобі, та не здатен. Не вистачає мене, донести до інших ідею, Відчуваю стрічкою твоє серцебиття. Розшматував на два кольори мої очі. Ти не хотів героїзму, співчувань, чи сліз. Мріяв стати людиною, завжди нею був. Чарівними словами писав про безплідні землі, Надихав з кожним подихом, чарівний. Безперечного спокою тобі, назавжди. Я буду пам’ятати про тебе, про твої вірші, Залишайся в Присвятити вірш хочу тобі, та не здатен. Не вистачає мене, донести до інших ідею, Відчуваю стрічкою твоє серцебиття. Розшматував на два кольори мої очі. Ти не хотів героїзму, співчувань, чи сліз. Мріяв стати людиною, завжди нею був. Чарівними словами писав про безплідні землі, Надихав з кожним подихом, чарівний. Безперечного спокою тобі, назавжди. Я буду пам’ятати про тебе, про твої вірші, Залишайся в душі…
2023-09-02 03:47:43
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Ніжно та суворо водночас. Сприймається легко, як подих вітру.
Відповісти
2023-09-02 10:12:12
Подобається
s
@Н Ф Дякую за ваш відгук, це дуже цінно.
Відповісти
2023-09-02 22:26:24
1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6095
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11943