Зневіра
Немає ні болю, ні страху, ні сліз, На обличчі лиш спокій кривою лежить. Димом білим душа виходить з легень, Суперечність у небі ворожа летить. Мозаїка миру, але не для всіх. Спокій душевний до серця прикуто, В кайданах страждань мовчить. Зневажливий погляд один на один Зі своїм болем шепоче. Крок вперед, два позаду мертвих лежить. Втіха всередині, зовні чорна діра, Та надія в полоні позачасового кордону На цвинтарі ковдрою теплою вкрита, Непомітно тілами обросла. Правда й віра промокли Під кривавою хмарою зла, Наростає, спадає, звучить Аукціонна мелодія нашого життя. Секунда за тиждень, сміливий дух застиг, В моменті подих останній зробив, Залишився час на каяття, така доля моя.
2023-09-02 03:50:50
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Красиво описуєте душу
Відповісти
2023-09-02 10:15:09
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5385
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4323