Зневіра
Немає ні болю, ні страху, ні сліз, На обличчі лиш спокій кривою лежить. Димом білим душа виходить з легень, Суперечність у небі ворожа летить. Мозаїка миру, але не для всіх. Спокій душевний до серця прикуто, В кайданах страждань мовчить. Зневажливий погляд один на один Зі своїм болем шепоче. Крок вперед, два позаду мертвих лежить. Втіха всередині, зовні чорна діра, Та надія в полоні позачасового кордону На цвинтарі ковдрою теплою вкрита, Непомітно тілами обросла. Правда й віра промокли Під кривавою хмарою зла, Наростає, спадає, звучить Аукціонна мелодія нашого життя. Секунда за тиждень, сміливий дух застиг, В моменті подих останній зробив, Залишився час на каяття, така доля моя.
2023-09-02 03:50:50
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Красиво описуєте душу
Відповісти
2023-09-02 10:15:09
Подобається
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2444
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2423