Зневіра
Немає ні болю, ні страху, ні сліз, На обличчі лиш спокій кривою лежить. Димом білим душа виходить з легень, Суперечність у небі ворожа летить. Мозаїка миру, але не для всіх. Спокій душевний до серця прикуто, В кайданах страждань мовчить. Зневажливий погляд один на один Зі своїм болем шепоче. Крок вперед, два позаду мертвих лежить. Втіха всередині, зовні чорна діра, Та надія в полоні позачасового кордону На цвинтарі ковдрою теплою вкрита, Непомітно тілами обросла. Правда й віра промокли Під кривавою хмарою зла, Наростає, спадає, звучить Аукціонна мелодія нашого життя. Секунда за тиждень, сміливий дух застиг, В моменті подих останній зробив, Залишився час на каяття, така доля моя.
2023-09-02 03:50:50
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Н Ф
Красиво описуєте душу
Відповісти
2023-09-02 10:15:09
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2819
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3235