Колискова кара
Тихенько, яскрава темрява за вікном. Дихай поки я пишу, все гаразд, Мій рядок допоможе в мішень. Тепло під ковдрою, темний день Не зникає, кара волі небес. Руки друкують твій час на Землі, Ніжно, тримає простір в долонях, Обплітавши лезами кожне дитя, Захистить всю родину, ось так. Поглинь в навколишнє, пекло чекає. Зігріти замало, згори. На потребах лети, немає куди? Уяви світле майбутнє, страта болить. Може Розп‘яття Христове, націлить На шлях самогубства близьких твоїх. Легкість, душа, потім смерть, Романтичні криваві тіла. Відпочинь від свободи, зручно лежи. Захист зник, дев‘ять кіл чекають на Танці в могилі, там спокій сопить. Бурхлива мелодія зупинить серце, Милосердя до грішних не буде, Молитва лише для старих? Будем мовчати в долині красивій, Вилежувати прирікання на смерть. Скалічені тисячі, мучеником вмреш. Захоплення спалить сонце, Ти- людина, лише в цих рядках. Засинай, я буду рятувати. Айдентика гниє на болоті, цього замало, Запалає терор, я скажу: «Так треба.» Милуйся моїм діапазоном ненависті, Відтінками злості покрию вуста. Забороняю жити, відберу зір. Живого майбутнього не побачиш, Катування- синонім «відволіктись», Насолода настане в кінці. Танатологія розв‘яже руки, Спорідненість з лезом, іскра. Послабити тіло для вічного сну, Справедливість затьмарить рішучість. Горіти в скорботі, настане час. Визнання не тримає, поглинь. Я з неба буду чекати ту мить, де посмішка Буде кричати, бо плаче дитина твоя. Під колискову змушу заснути, Існування то бруд, зникай. Повільно тривожність проходе, Тихенько, ранок за вікном. Кістки повиднілись, насолода очей. Голос накликав помсту, відповідай. Хочу лунати в тобі, поговори зі мною, Будити не буду, я хочу дивитись, Як муки без тіла залишуть, спи.
2023-09-24 01:17:33
3
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1677
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1507