Мотив
В мотивах віршів, закладаю сенс Кривими дотиками пишу, завжди. Я кохаю тебе між повітря потоку, Почуттями вдихаю твій аромат, Як в тумані, червоними барвами, Кольори романтики для мене. Я вмру лише на тобі, лише тоді, Коли я живу, в обіймах всіх світів. Причиною щастя може бути глибина, Нашого міцного ризику в кінці. Парами на небо підійме Всевишній, Чи то ураганом, розкине думки, Падати не хочеться, крик з легень, Втопаю в холодній воді, як дитя, Серце колить від солодкого. Мені не можна літати, крила твої, Поранити я боюсь крихкі вуста, В моєму житті лиш два рази на небо. З тобою, нудьгою розкинусь під ковдрою, Сумно без щирості на тій планеті. Катастрофа навколо, а всередині шлях, Проведи за руку в утопію, головне це- ти. Покрився плямами спогадів, серед букв, Серед слів, серед речень, на сторінках. Я читаю цю книгу, як натяк на хороше, Боюся втратити себе, але кохання це- гріх, Веселка, як пам‘ятник теплим губам. Божевільно запаморочить очі, В грудні закінчив абзац, можливо, Я міг би стати людиною, та без тебе ніяк.
2023-09-24 01:16:03
0
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2257
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2359