Horror story
О мсьє, гарсон, ти подивись Як гармонійно втік я в ескапізм А ти веди, вели йти мені у ліс! Щоб не було на щоці моїй сліз По дорозі йдучи, я чую хриплий Звук, котрий проводжає липень Тутешні мешканці: маніяки, вбивці Мене так лякає та, що кличе птиця Але мсьє, гарсон, йду я за тобою Моя віра віре в те, що мою волю, Ти врятуєш і навіки я залишусь, З вільним серцем в повній тиші Чомусь холодно стає все більше А землю з піском замінила сажа Мсьє, через дим не видно місяця! Падає у трепет моє бідне серце Цей ліс мене лякає, тут примари Але гарсон! Ти був лиш маревом! Навіщо ти відправив мене в пекло? Хруст моїх кісток перероста в тепло... Що їдять зсередини ті демони? Цей гештальт будує в мені Ад Але ж вони таки їдять моє нутро! Зсередини, мов ворон клює труп...
2022-11-13 20:24:11
13
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
erorka
@МОРГАН РЕЙ дякую 🤗
Відповісти
2022-11-14 06:58:20
Подобається
erorka
Стараюсь)
Відповісти
2022-11-14 06:58:29
Подобається
Soaring Eagle
Любо1
Відповісти
2022-11-15 10:40:02
1
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3657
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1546