Horror story
erorka
О мсьє, гарсон, ти подивись Як гармонійно втік я в ескапізм А ти веди, вели йти мені у ліс! Щоб не було на щоці моїй сліз По дорозі йдучи, я чую хриплий Звук, котрий проводжає липень Тутешні мешканці: маніяки, вбивці Мене так лякає та, що кличе птиця Але мсьє, гарсон, йду я за тобою Моя віра віре в те, що мою волю, Ти врятуєш і навіки я залишусь, З вільним серцем в повній тиші Чомусь холодно стає все більше А землю з піском замінила сажа Мсьє, через дим не видно місяця! Падає у трепет моє бідне серце Цей ліс мене лякає, тут примари Але гарсон! Ти був лиш маревом! Навіщо ти відправив мене в пекло? Хруст моїх кісток перероста в тепло... Що їдять зсередини ті демони? Цей гештальт будує в мені Ад Але ж вони таки їдять моє нутро! Зсередини, мов ворон клює труп...
2022-11-13 20:24:11
13
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
erorka
@МОРГАН РЕЙ дякую 🤗
Відповісти
2022-11-14 06:58:20
Подобається
erorka
Стараюсь)
Відповісти
2022-11-14 06:58:29
Подобається
Soaring Eagle
Любо1
Відповісти
2022-11-15 10:40:02
1
Інші вірші поета
Cogito ergo sum Судна ніч розуму людського Ранок (Рефлексія ІV) Mon coeur est Paris
Інші поети
Kotik
@VericoKun
Уля
@ulya666
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11360
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
59
4
8151