Ранок (Рефлексія ІV)
Доки рими танцюють на пам'яті рідній
Я ж лину в пісні, а там буде видно далі
Строфа під строфою - початок, ранок
Який мої рани собою розвіє як хмари
Розвіє по небу, по різним материкам
Де влучно сказати ж: "Шерше ля фам"
Я жаліюсь на біди, що стали по горло
Про те їх величина - лінивий стогін
Хоча-таки мрії мої не всі матеріальні
Та в когось за мрію - побачити маму
Запитань дурних чомусь не виникає
Можливо людина з мене буде хороша
І я в душу персони гляну спросоння
Всі мої біди на фоні мов веселий тон
Я знаю, що як-би мені не було погано
Це не найгірше - я повинен піднятись
2022-11-25 21:13:33
6
1