Ранок (Рефлексія ІV)
Доки рими танцюють на пам'яті рідній Я ж лину в пісні, а там буде видно далі Строфа під строфою - початок, ранок Який мої рани собою розвіє як хмари Розвіє по небу, по різним материкам Де влучно сказати ж: "Шерше ля фам" Я жаліюсь на біди, що стали по горло Про те їх величина - лінивий стогін Хоча-таки мрії мої не всі матеріальні Та в когось за мрію - побачити маму Запитань дурних чомусь не виникає Можливо людина з мене буде хороша І я в душу персони гляну спросоння Всі мої біди на фоні мов веселий тон Я знаю, що як-би мені не було погано Це не найгірше - я повинен піднятись
2022-11-25 21:13:33
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
erorka
Дякую, друже
Відповісти
2022-11-26 08:17:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5788
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5368