Судна ніч розуму людського
Не нам судити, але ми обговоримо Весь цей народ, що дна вже дістав Я стрибну у низ криком "джеронімо!" Звук мій полине на футів сто із ста Та ніхто так навіть не задумається Хоча слово одяг усіх думок, фактів Їх не хвилює слово, їх хвилює ціна Хоча й та не колише в такт їм У тій ямі, в якій всім же так добре Ніхто ж не захоче із неї то вилізти Лине мій крик із душі: "Mio amore! Мені так імпонує нонконформізм!" Крилаті думки в моїй дурній голові Мені дали на руки тремкий мотив Щоб далеко від всіх я линув в політ Та зупиняє мене світ цей нативний
2022-12-03 16:32:49
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
erorka
дякую
Відповісти
2022-12-03 16:37:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3850
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1582