Судна ніч розуму людського
Не нам судити, але ми обговоримо Весь цей народ, що дна вже дістав Я стрибну у низ криком "джеронімо!" Звук мій полине на футів сто із ста Та ніхто так навіть не задумається Хоча слово одяг усіх думок, фактів Їх не хвилює слово, їх хвилює ціна Хоча й та не колише в такт їм У тій ямі, в якій всім же так добре Ніхто ж не захоче із неї то вилізти Лине мій крик із душі: "Mio amore! Мені так імпонує нонконформізм!" Крилаті думки в моїй дурній голові Мені дали на руки тремкий мотив Щоб далеко від всіх я линув в політ Та зупиняє мене світ цей нативний
2022-12-03 16:32:49
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
erorka
дякую
Відповісти
2022-12-03 16:37:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8946
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2838