Шлях скорботи
erorka
Тут знову за діло минуле, бере моє тіло Химерно-співуча обитель лякає мотивом Дрібні паразити селять внутрішні органи Давно я забув, що так прямую до похибки Невже бути може я живу не правильно? Чекаю порятунок, який мені відведений Мій час тліє на горі пекельним заходом, То Емпірей заряджає у пістоль патрон Все квітне на шляху моєму Віа Долороза І веде по тим слідам чекаючи морозу, Який вселяється у тіло під час розп'яття Яке радо тим цвяхом з точки Б у точку А Пронизує зап'ястя та впивається у хрест Відчуваю дикий біль, за ним велику честь Я наче в станах двох, неначе герой п'єси І відвідати Голгофу бажання лише в тексті
2023-03-12 22:54:18
4
0
Інші вірші поета
Фенікс (Рефлексія ІІ) Судна ніч розуму людського Рима-платівка Чуже небо
Інші поети
RyleeSisco
@RyleeSisco
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4617
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2201