Люблю тебе
Так, ми почали з простого поцілунку, і Ти летально отруїла мене, мої клітини Я бачу в постілі твоє миле тіло ранком І розумію що застрибнув в щастя вагон Котрий везе кудись. Я справді не знаю, Та смак твоїх губ кидає мене в аут Прочитавши десять томів - не підібрати, Слів, щоб покласти слова на папір Про тебе. Хоч вільно я дихаю мізками Діло ж не в розумі, трішки поїхавші ми, Ділим ноти мінорні на нуль, неначе Пілоти рятують літак, що у воду падає Так, ми почали з простого поцілунку Та продовжуємо фразою "люблю тебе"
2022-11-27 23:41:32
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Дуже чуттєвий вірш ✨
Відповісти
2022-11-28 06:03:08
1
Сандра Мей
Чудовий вірш🤩
Відповісти
2022-11-28 09:06:41
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2554
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1811