.

Маша Китаєва

очі вода застилає солона то не море хоч й схоже сльози не витримують тиску проливаються пробиваються крізь зчеплені зуби гарячі затікають у вуха щоб не слухати цю мовчазну пустоту щоб не чути мовчання простору у мені все якесь неправильне якесь понівечене страждання і біль від того що ти любиш більше може саме так матері з гучним видохом заплющують очі і відпускають свою дитину сепаруючи її тіло від власного її душу від своєї повертаючи своє життя тільки собі що б не сталося далі мені вже так невимовно сумно наче зграя яка була – дім піднялася до сходу сонця полишила тебе сам на сам із новим життям я рахую до чотирьох на вдохах до чотирьох на видохах намагаюся вгамувати серце що хоче розірватись від болю і відпускаю не привласнюю лети, моя любове ніхто не має сили змусити іншого кохати

2020-09-24 13:56:01

2

0

Схожі вірші

Всі

Oh my love song

shadowlinxxx morgan

This is a song I wrote 2 years ago,it's not good but I had 1 day to prepare it for a project.I had to perform it with my friend violet,and it wasn't that bad. Oh my love what happend here,break me until I have no tears.Oh my love what happend here,you make me feel so sad and bad but in the end it's this and that.Oh my love what happend here,I cry and cry till the tears are dry.Oh my love,Oh my love.Ive waited long for you to come,I've waited for you to love me.Oh my love we had it all,but in the end we lost it all.Love can fade just like your life,love can hurt and burn until the ashes crash and turn.Oh my love our souls are connected,but why do i feel them drifting apart.Oh my love we dont have time,you will soon leave me all behind.Oh my love I always knew that in the end,our love would defend our hearts.I stare at the stars,and feel you watching me.Oh my love,I shouldn't love you,but I do.. Lillian xx

48

17

3626

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1792