А за вікном гарцює вітер
Н Ф
А за вікном гарцює вітер... Ти знаєш, він же сльози витер, Ти знаєш, він же заспокоїв, Від того лиха, що ти скоїв... Він обережним був, надійним, Для мене став немов снодійним, І таким рідним, як ніколи, Вказав мені на видноколи. Туди, за обрій, в далину, Повіяв смуток в чужину, Сказав, що так найкраще буде, Що скоро, скоро все забуду. Потрібно трохи ще терпіння, Щоби розвити в собі вміння, Не зупинятись на невдачі, Позбутись комплексів дитячих. Навчитись просто відпускати, Глибоко в серці не тримати, І йти у протилежний бік, Із дня у день, із року в рік. Щоб не згубити особистість, Не втратити свою барвистість, Щоби не впасти в монохром, Щоб не віддячувати злом... А за вікном той самий вітер Складав слова із звичних літер, Піду, позву його на чай, А ти вже, мабуть, прощавай!
2022-11-02 14:13:51
12
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Н Ф
Приємно,що подобається, дякую
Відповісти
2022-11-02 14:25:46
1
Lelyana_ art
Слова про втрату особистості зачепили. Чудова поезія ✨.
Відповісти
2022-11-04 20:31:59
1
Н Ф
Дякую за щирий відгук🙃
Відповісти
2022-11-04 20:33:01
1
Інші вірші поета
Па-па Історії Ніби й немає Тоді
Інші поети
misshapen_mirror
@misshapen_mirror
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1242
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8012