А за вікном гарцює вітер

Н Ф

А за вікном гарцює вітер... Ти знаєш, він же сльози витер, Ти знаєш, він же заспокоїв, Від того лиха, що ти скоїв... Він обережним був, надійним, Для мене став немов снодійним, І таким рідним, як ніколи, Вказав мені на видноколи. Туди, за обрій, в далину, Повіяв смуток в чужину, Сказав, що так найкраще буде, Що скоро, скоро все забуду. Потрібно трохи ще терпіння, Щоби розвити в собі вміння, Не зупинятись на невдачі, Позбутись комплексів дитячих. Навчитись просто відпускати, Глибоко в серці не тримати, І йти у протилежний бік, Із дня у день, із року в рік. Щоб не згубити особистість, Не втратити свою барвистість, Щоби не впасти в монохром, Щоб не віддячувати злом... А за вікном той самий вітер Складав слова із звичних літер, Піду, позву його на чай, А ти вже, мабуть, прощавай!

2022-11-02 14:13:51

12

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Н Ф

Приємно,що подобається, дякую

Відповісти

2022-11-02 14:25:46

1

Lelyana_ art

Слова про втрату особистості зачепили. Чудова поезія ✨.

Відповісти

2022-11-04 20:31:59

1

Н Ф

Дякую за щирий відгук🙃

Відповісти

2022-11-04 20:33:01

1

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

2778

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

17097