Нема настрою
Н Ф
Любити вже - нема настрою, Розбите серце клеїш пластирем, Ділити вже не треба нáтроє, Душевним більш не будеш пастирем. Жаліть не варто, за тим втраченим, Ще стільки всього треба бачити, І твій світ є більш збагаченим, Настав вже час піти, пробачити. І той етап вважай закінчений, Не колихай тих мрій заквітчаних, Поранений та не скалічений, Лишилось двоє - не повінчаних. Всі спогади - то за туманами, Позбутись їх - тобі би радо би, Та не споріднюйся з оманами, А кинь у море з смутком кадоби.
2023-03-10 21:41:16
14
12
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (12)
Н Ф
@Сандра Мей Дякую)
Відповісти
2023-03-13 05:18:41
1
Лео Лея
Глибоко 👍
Відповісти
2023-08-09 03:03:52
1
Н Ф
@Лео Лея Спасибі
Відповісти
2023-08-09 06:12:42
Подобається
Інші вірші поета
Один з моїх Здавалось... Слова Ти втомився...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17548
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5932