Шукала
Знову погляд у нікýди... Я шукала скрізь і всюди. Не вдалось знайти ту пташку, І на серденьку так важко... Де ж ти, вірний мій сокóле? Озирнулася довкола - Розчинився вже твій слід, Твій струмок пішов під лід. І улюблений твій ліс Вже поглинув стільки сліз... Пережив він моє горе, Що вмістилось би у море. Знову - чашка зі смолою, Переповнена тобою... Погляд вже у далинý, З терпким смáком полинý. На галявини й долини, Лік пішов вже на хвилини, Їх осталось зовсім мало, Час веде себе зухвало...
2023-01-26 15:47:59
15
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Н Ф
@Тигриця Дякую)
Відповісти
2023-01-26 19:54:38
1
Сандра Мей
Неймовірно-захопливо. Я в захваті!
Відповісти
2023-01-26 20:54:45
1
Н Ф
@Сандра Мей Дякую ♥️
Відповісти
2023-01-26 20:55:47
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2531
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5406