Чому?
Н Ф
Скажи, коли настане мить, коли те все переболить?.. Коли уже настане час, Й життя, там де немає нас?.. Коли минеться і мине, Любов та що джерельцем б'є?.. Й коли той спокій вже прийде, Коли страждання забере?.. Чому так довго не згаса, Тоді запалена свіча?.. Чому не плавиться ще віск? Чому вона мов обеліск? Скажи, чому?.. І знов "чому"... Вже більше я не обійму... І слів потрібних не знайду... А важко як... Чому? Чому?...
2022-11-01 14:20:22
13
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Н Ф
Щиро дякую!Приємно🤗
Відповісти
2022-11-13 21:53:49
Подобається
Н Ф
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) У мене,коли проблеми з римою,відкладаю вірш на потім.А тоді,коли щось з'являється в голові- біжу писати,поки не зникло)
Відповісти
2022-11-13 21:56:31
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Н Ф теж саме , це називається натхнення)
Відповісти
2022-11-13 21:57:15
1
Інші вірші поета
Ще зовсім не пізно Надворі досить шумно Закохалась Чомусь до серця
Інші поети
Hnin Aung
@HninAung913
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2675
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4899