Час
Н Ф
Куди стікає час? У прірву, чи в нікуди? Тікаючи від нас, Тікаючи від люду. Не наздогнать його, Не втримати за руку, І не пізнать тогó, Складну оту науку. А він біжить - чимдуж, Й не порахуєш кроку, І так все більше душ, Не стріти цього року. Та той же циферблат Затертий, пожовтілий, Неначе вправний кат, Ковпак натягне білий. Й невчасні всі слова, Розвіються мов попіл, І пам'ять забува, Летять, мов сивий сокіл.
2023-04-21 08:32:36
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Н Ф
Щиро дякую за відгук 😉
Відповісти
2023-04-22 01:51:57
Подобається
Честер Фінч
Чудовий вірш який зачіплює бескінечну тему швидкоплинності нашого часу..👏
Відповісти
2023-06-05 21:53:00
1
Н Ф
@Честер Фінч Так, з часом не посперечаєшся) Дякую 🙃
Відповісти
2023-06-06 04:11:40
1
Інші вірші поета
Історії На відстані Надворі досить шумно Здавалось...
Інші поети
Gus
@barter
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8279
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4655