Час
Куди стікає час? У прірву, чи в нікуди? Тікаючи від нас, Тікаючи від люду. Не наздогнать його, Не втримати за руку, І не пізнать тогó, Складну оту науку. А він біжить - чимдуж, Й не порахуєш кроку, І так все більше душ, Не стріти цього року. Та той же циферблат Затертий, пожовтілий, Неначе вправний кат, Ковпак натягне білий. Й невчасні всі слова, Розвіються мов попіл, І пам'ять забува, Летять, мов сивий сокіл.
2023-04-21 08:32:36
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Н Ф
Щиро дякую за відгук 😉
Відповісти
2023-04-22 01:51:57
Подобається
Честер Фінч
Чудовий вірш який зачіплює бескінечну тему швидкоплинності нашого часу..👏
Відповісти
2023-06-05 21:53:00
1
Н Ф
@Честер Фінч Так, з часом не посперечаєшся) Дякую 🙃
Відповісти
2023-06-06 04:11:40
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3584
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2500