Нас розділила тиша навпіл
Н Ф
Нас розділила тиша навпіл Йдемо по різні стóрони І тільки чутно звуки залпів, І тільки крячуть вóрони. У моїх грудях - твоє серце, Твій біль - струмує скронями, Чи відчуваєш ти ще все це? Чи вкрив лице долонями? Минуле ще над прірвою, Замки на роті кодові, В майбутнє щиро вірую, Мовчатиму... Та що тобі? В очах немає й крихти правди, А в діях - іще більше фальшу, Хіба не так завжди казав ти, Узявши путь собі найдальшу? Хоч розділила навпіл тиша, Хоча ми - по різні сторони, Тебе думками не полишу, Лечу до тебе вороном.
2023-04-22 19:31:40
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ірина Велика
Дуже добре.
Відповісти
2023-04-24 13:49:31
1
Н Ф
@Ірина Велика Дякую)
Відповісти
2023-04-24 21:51:19
Подобається
Інші вірші поета
Плакала З чим каву п'єш? Вітраж Па-па
Інші поети
Deina Sirius
@DeinaTEF
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
72
13
4983
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
858