Нас розділила тиша навпіл
Нас розділила тиша навпіл Йдемо по різні стóрони І тільки чутно звуки залпів, І тільки крячуть вóрони. У моїх грудях - твоє серце, Твій біль - струмує скронями, Чи відчуваєш ти ще все це? Чи вкрив лице долонями? Минуле ще над прірвою, Замки на роті кодові, В майбутнє щиро вірую, Мовчатиму... Та що тобі? В очах немає й крихти правди, А в діях - іще більше фальшу, Хіба не так завжди казав ти, Узявши путь собі найдальшу? Хоч розділила навпіл тиша, Хоча ми - по різні сторони, Тебе думками не полишу, Лечу до тебе вороном.
2023-04-22 19:31:40
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ірина Велика
Дуже добре.
Відповісти
2023-04-24 13:49:31
1
Н Ф
Відповісти
2023-04-24 21:51:19
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2410
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5356