Нас розділила тиша навпіл
Н Ф
Нас розділила тиша навпіл Йдемо по різні стóрони І тільки чутно звуки залпів, І тільки крячуть вóрони. У моїх грудях - твоє серце, Твій біль - струмує скронями, Чи відчуваєш ти ще все це? Чи вкрив лице долонями? Минуле ще над прірвою, Замки на роті кодові, В майбутнє щиро вірую, Мовчатиму... Та що тобі? В очах немає й крихти правди, А в діях - іще більше фальшу, Хіба не так завжди казав ти, Узявши путь собі найдальшу? Хоч розділила навпіл тиша, Хоча ми - по різні сторони, Тебе думками не полишу, Лечу до тебе вороном.
2023-04-22 19:31:40
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ірина Велика
Дуже добре.
Відповісти
2023-04-24 13:49:31
1
Н Ф
@Ірина Велика Дякую)
Відповісти
2023-04-24 21:51:19
Подобається
Інші вірші поета
Зимою пахне Слова З мережив світ На відстані
Інші поети
Jovinjith Kennedy
@its_jo_for_u
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4931
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2708