Нас розділила тиша навпіл
Нас розділила тиша навпіл Йдемо по різні стóрони І тільки чутно звуки залпів, І тільки крячуть вóрони. У моїх грудях - твоє серце, Твій біль - струмує скронями, Чи відчуваєш ти ще все це? Чи вкрив лице долонями? Минуле ще над прірвою, Замки на роті кодові, В майбутнє щиро вірую, Мовчатиму... Та що тобі? В очах немає й крихти правди, А в діях - іще більше фальшу, Хіба не так завжди казав ти, Узявши путь собі найдальшу? Хоч розділила навпіл тиша, Хоча ми - по різні сторони, Тебе думками не полишу, Лечу до тебе вороном.
2023-04-22 19:31:40
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ірина Велика
Дуже добре.
Відповісти
2023-04-24 13:49:31
1
Н Ф
Відповісти
2023-04-24 21:51:19
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3399
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5748