Хоча би раз тобі наснилась

Н Ф

(18+)
Чому ти не зустрів когось, Хто би любив тебе безтями? Чомусь-то не знайшовся хтось, Хто б пестив ніжними руками? Хто би ночами обіймав, Хто б дарував щасливі ранки, І хто би часто цілував, Порушував твої мовчанки?.. Хто б розумів, тебе весь час, Хто б розділяв твої тривоги , Щоби твій вогник не погас Щоб ти не збився із дороги... Чому ти не шукав когось, Хто б вмів думки твої читати? Чому, скажи, так повелось? Чому повинен ти страждати? Чому, скажи, не віднайшов Ту половинку серцю свому? Натомість - хтось п'є твою кров... І ти дозволив бути тому... А може... ти шукав... знайшов, Та втримати - все ж не судилось, Та де ж тепер ота любов?... Хоча би раз тобі наснилась...

2022-11-05 17:46:30

7

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Вікторія Тодавчич

Дійсно, любов така цікава річ... Чудовий вірш 👏

Відповісти

2022-11-05 17:48:00

1

Н Ф

Дякую.🙃Цікава,неординарна,виснажлива,токсична...у кожного вона різна,та любов.

Відповісти

2022-11-05 18:18:35

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

2620

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1754