Хоча би раз тобі наснилась

Н Ф

(18+)
Чому ти не зустрів когось, Хто би любив тебе безтями? Чомусь-то не знайшовся хтось, Хто б пестив ніжними руками? Хто би ночами обіймав, Хто б дарував щасливі ранки, І хто би часто цілував, Порушував твої мовчанки?.. Хто б розумів, тебе весь час, Хто б розділяв твої тривоги , Щоби твій вогник не погас Щоб ти не збився із дороги... Чому ти не шукав когось, Хто б вмів думки твої читати? Чому, скажи, так повелось? Чому повинен ти страждати? Чому, скажи, не віднайшов Ту половинку серцю свому? Натомість - хтось п'є твою кров... І ти дозволив бути тому... А може... ти шукав... знайшов, Та втримати - все ж не судилось, Та де ж тепер ота любов?... Хоча би раз тобі наснилась...

2022-11-05 17:46:30

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Вікторія Тодавчич

Дійсно, любов така цікава річ... Чудовий вірш 👏

Відповісти

2022-11-05 17:48:00

Н Ф

Дякую.🙃Цікава,неординарна,виснажлива,токсична...у кожного вона різна,та любов.

Відповісти

2022-11-05 18:18:35

Подобається

Інші вірші поета

Історії Па-па Плакала Надворі досить шумно

Інші поети

Йва Миролюб

@YvaMyrolyub

Иван Пчельников

@jjars

Mila Kaminska

@Mila_Kaminska

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11405

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2623