Хоча би раз тобі наснилась
(18+)
Чому ти не зустрів когось, Хто би любив тебе безтями? Чомусь-то не знайшовся хтось, Хто б пестив ніжними руками? Хто би ночами обіймав, Хто б дарував щасливі ранки, І хто би часто цілував, Порушував твої мовчанки?.. Хто б розумів, тебе весь час, Хто б розділяв твої тривоги , Щоби твій вогник не погас Щоб ти не збився із дороги... Чому ти не шукав когось, Хто б вмів думки твої читати? Чому, скажи, так повелось? Чому повинен ти страждати? Чому, скажи, не віднайшов Ту половинку серцю свому? Натомість - хтось п'є твою кров... І ти дозволив бути тому... А може... ти шукав... знайшов, Та втримати - все ж не судилось, Та де ж тепер ота любов?... Хоча би раз тобі наснилась...
2022-11-05 17:46:30
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вікторія Тодавчич
Дійсно, любов така цікава річ... Чудовий вірш 👏
Відповісти
2022-11-05 17:48:00
1
Н Ф
Дякую.🙃Цікава,неординарна,виснажлива,токсична...у кожного вона різна,та любов.
Відповісти
2022-11-05 18:18:35
Подобається
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16915
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6055