Плакала
Сиділа просто плакала, Тихенько сльози капали, Стискало горло від жалю, Бо ще люблю... чомусь люблю... І від плачу тіло тремтіло, У грудях серце тріпотіло, Забутись голос не давав, Що дзвінко у думках лунав. Казав, що все переживу, Забуду,з пам'яті зітру, На все, про все, і ще є час, Без перебільшень, й зайвих фраз. Казав, про світло у кінці, Казав - "синиця у руці", І ще багато що казав, Все заспокоював, втішав... Та не витримує душа, Бо спокою в неї нема. Вже й сльози ллються, мов ріка, Бо ще люблю, бо ще жива...
2022-11-20 14:32:01
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Шикарно! Це прекрасно й емоційно!
Відповісти
2022-11-20 16:40:10
1
Н Ф
Дякую)
Відповісти
2022-11-20 17:05:08
Подобається
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
3572
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2676