Бриз
Н Ф
А очі - морський бриз твої На дотик шкіра мов шифон, Напевно сон, або зразок На тій стіні, що це любов. І м'який пензлик у руці, На полотні, виводив рух Не змив його ущух і дощ, Посеред площ, на висоті. У голові - зайві слова, Про майбуття спитати час, Та не для нас перестороги, Терну розлоги на шляху, Не на заваді нам. Не розповім вітрам лихим, Колись чужим був ти мені, Без імені, здававсь байдужим.
2023-09-07 14:55:54
11
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Євгеній Назаренко
У вас непогані задатки
Відповісти
2023-09-09 19:23:51
1
Інші вірші поета
З мережив світ Ще зовсім не пізно Плакала Па-па
Інші поети
Rolen
@Rolen0027
EmmaGolfild
@EmmaGolfild
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9475
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13477