Відсутність
Н Ф
Відсутність - перетрощить ребра, А тятива у луці - нерви, Натягуєш - пускаєш стріли, У плід кохання недозрілий. Ламаються крихкі судини, Я знаю це, так буть повинно, Бо сил - як у сухій билині, Носи любов свою у бинті. Вже вибухають капіляри, Потужністю у кілька акрів, Чи можна скласти воєдино, Щось з м'язів, де усе прогнило?
2023-09-09 17:09:12
17
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Lexa T Kuro
@Н Ф Я ніколи не говорю про те, що сама не пережила 😉 Повірте, Ви своє ще знайдете, а то все уроки на шляху до чогось дійсно гідного Вас! 🙏☀️🤗
Відповісти
2023-09-10 06:31:29
1
просто веселка
Прекрасний вірш ✨
Відповісти
2023-09-10 19:58:18
1
Н Ф
@просто веселка Спасибі☺️
Відповісти
2023-09-10 19:58:40
1
Інші вірші поета
Ти втомився... Чомусь до серця Нема настрою Плакала
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Baekhyun
@yoona_Novels
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2886
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13357