На зворотному шляху Грейнджер відчула погляд...
Герміона вдивлялася в обличчя агента. Він дуже нагадував їй давнього ворога. З однією лише відмінністю - ніс у цього мужика був на місці. Ворог не намагався наблизитися, переслідувати дівчину, і Грейнджер просто стояла, дивлячись просто в холодні очі вбивці.
---
- Герміона, де тебе носило? - Рон обійняв дівчину.
Грейнджер подивилася на друзів і тихо сіла в кутку.
- У нас усіх великі проблеми.
- Ще більші, ніж зазвичай? - саркастично уточнив Поттер.
Герміона кивнула.
- Волдеморт наробив своїх клонів. Я не уявляю, скільки саме. Я допускаю, що вони мають не тільки його ДНК...
- Звідки ти знаєш? - здивувався Візлі.
- Від верблюда... Щойно на вулиці натрапила на мужика, який стояв над тілом жертви. Він обернувся, і я побачила обличчя. Вилитий Волдеморт. Єдина відмінність - ніс.
- Ну, значить, клони не хворі на сифіліс, - з усмішкою відповів Рон.
- Ха-ха... дуже смішно, Рональде Візлі. - А тепер давайте подумаємо, що на нас чекає далі, якщо містом ходить не один темний лорд, а незрозуміло, скільки.