Дементор, точніше те, що зараз заміняло звичних вартових вежі, тихо дзижчав, видаючи роботу двигунів. Він сканував нахабного порушника, і, мабуть, здивувався б сміливості хлопця... якби був живим і мислячим.
Гаррі озирнувся. За його спиною лежали в дивних позах кілька агентів. Їх конкретно поплавило. У найпрямішому сенсі. Напевно, це дуже боляче, коли в тебе всередині щось починає перегорати. І не в плані емоцій...
Герміона зачаїлася віддалік, готуючись рвонути вперед. Вона здивувалася різкій зміні в поведінці Поттера. Немов якийсь запобіжник зірвало. Хлопець ще кілька хвилин тому був у шоці, а зараз відважно вийшов сам на сам проти бойової автоматичної системи, всіх можливостей якої Грейнджер не знала.
Сканер зупинився точно в центрі чола порушника. Зараз електроніка перестане шукати в ньому залізяки, які можна угробити, і ввімкне стандартний бойовий режим.
- Негайно покладіть паличку на землю, і здайтеся охороні.
Це говорив, звісно ж, не дементор. Голос лунав із гучномовця. Запис? Сумнівно. Найімовірніше - оператор у вежі. Автопушка дрона втупилася на Гаррі. І ось зараз, коли він перестав сканувати місцевість, у нього й прилетіло заклинання Герміони.
- Уперед! - Крикнула вона Поттеру, і той, нічого не питаючи, рвонув до входу.