Складнощі буття
Паличка
Нейралінк
Паличка виручалочка
Паличка 2
Клон
Розмова
Виклик
Спроба
Стіни мають вуха
Союзник
Хто б це міг бути...
Прорив
Прорив ч.2
Конструкт
Шанс є завжди
Театр дій
План Мінерви
Пастка
Чому?
План Б
Підготовка
Що далі?
Я знаю, чого ти хочеш
Безумство хоробрих...
Лялька
лялька 2
Прорив

Невже... Невже їм це вдалося? Герміона стояла, дивлячись у порожні очі агента. Як сталося, що старанна учениця школи магії вже вдруге змушена вбивати людей? Людей? Грейнджер навіть не могла дати визначення цим клонам чи як їх там. Певно, саме цей фактор - та сама остання перепона між нею і тавром убивці.

Утім, Гаррі якось сказав їй, що це війна, де або ти, або тебе. Тільки от сам Поттер зі своєю філософією, цілком можливо, не зміг би цього зробити. Дівчина стримала блювотний позив. Зараз не час. Зовсім не час для слабкостей. Їй аж ніяк не було приємно випалювати мізки навіть цим агентам. Вона озирнулася на друга. Той стояв віддалік, стискаючи в руці свою гранату. Він нею так і не скористався. Радіуса ураження першої вистачило на обидві турелі. Пощастило.

У голові промайнула думка - що, якби не вистачило? Зараз тут лежало б два трупи. І зовсім не агентів. Мда... Ось він "обраний". "Хлопчик, який вижив". Боїться кинути гранату. Навіть не в людину - у турель. Автоматизовану залізяку. А що він робитиме проти агентів, коли ті оточать їх. Герміона уявила, як вороги беруть їх у полон, катують і знущаються. У такі моменти вона розуміла, наскільки Поттер буває безпорадним. Навіть на її тлі. Тендітна дівчина-заучка в реальному бою виявилася кориснішою.

- Гаррі, чого встав, як укопаний?! Нам ще пробиратися до сервера!

Поттер здригнувся і "відвис", немов її старий ноутбук.

Попереду на них чекало значно складніше завдання - пробратися повз роботизовану версію дементорів. і тут потрібно було сподіватися саме на Гаррі. Адже з них двох лише в нього немає жодної начинки, яку можуть зіпсувати електронні вартові.

- Я... я готовий.

"Готовий він... так я й повірила". - подумала Герміона, але вголос нічого не сказала.

- Ах ви сучі діти! - пролунав голос звідкись із боку вежі.

Гаррі, який перебував у шоці ще мить тому, різко повернувся на звук:

- Круціатус! - вигукнув хлопець, сподіваючись, що радіусу буде достатньо.

Чуття не підвело Поттера. Агент скорчився від болю. Таки доопрацювання Герміони допомогли поліпшити навіть "далекобійність".

Тільки от не врахували вони іншу річ. До моменту їхнього штурму наказ про посилення охорони об'єкта ще не скасували...

Герміона почула тупіт важких берців. Як мінімум - четверо... Біжать групою. У Гаррі ще одна граната. Шанси? Якщо напарник не буде тупити, шанси є.

© Владислав Безлюдний,
книга «CyberPotter».
Коментарі