Протистояння
Душа палає гнівом, сумом,
Добро в середині кричить.
А зло бурлить, плює отрута,
Несе ненависть в білий світ.
Добро благає, просить,
Хоч краплю волі-самоти,
А тьма презирливо сміється,
А тьма лукаво підмовляє;
"Свободи хочеш? - так бери!
Ти лиш прислужник вищих сил!
А я хазяїн сам собі!
А я господар над людьми!"
Добро знесилено жевріє,
У закутку глибин душі,
Надія не вмирає в ньому,
Настануть і його часи!
Точиться боротьба одвічна,
Мов полум'я язики,
Метаються душі осколки,
З жагою возз’єднатись на віки,
Він, йшов самотньо, непримітно,
З розтерзаним в собі нутром,
Життя ішло невпинно, довго,
Та світло не осяяло його.
І так ходив по всій землі,
Не знаючи добра собі,
Ні сірі дні, ні чорні ночі,
Не дали спокою душі.
2023-02-28 15:35:35
10
0