Лютневе послання
Ференіка Грушецька
(18+)
Словами важко описати, але я, мабуть, опишу. Це найінтимніше послання тобі я напишу. «Вона із ним неначе пташка, яка навчилася літати, і дуже непристойні речі їй хочеться йому шептати. По тілу пробігають їй мурашки, вона з'їдає його поглядом і зовсім дихати їм важко, коли у голові їх спогади. Він знає кожне місце насолоди, куди йому так варто доторкнутись, і цим дає їй трішечки свободи із ним очима перетнутись. Він випиває всю її, до дна, у нього руки дуже хитрі, тоді їй не потрібно вже вина, щоб дуже сильно оп'яніти, у їхньому лютневому повітрі вирує вже весна»
2022-02-19 23:20:52
4
0
Інші вірші поета
Пробачаю 2 Омана Нехай заздрять Серце
Інші поети
Annavi
@Ivanka_Kovalchook
Minyunsu3
@Minyunsu3
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3301
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2498