Лютневе послання
(18+)
Словами важко описати, але я, мабуть, опишу. Це найінтимніше послання тобі я напишу. «Вона із ним неначе пташка, яка навчилася літати, і дуже непристойні речі їй хочеться йому шептати. По тілу пробігають їй мурашки, вона з'їдає його поглядом і зовсім дихати їм важко, коли у голові їх спогади. Він знає кожне місце насолоди, куди йому так варто доторкнутись, і цим дає їй трішечки свободи із ним очима перетнутись. Він випиває всю її, до дна, у нього руки дуже хитрі, тоді їй не потрібно вже вина, щоб дуже сильно оп'яніти, у їхньому лютневому повітрі вирує вже весна»
2022-02-19 23:20:52
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2753
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1314