Лютневе послання
Ференіка Грушецька
(18+)
Словами важко описати, але я, мабуть, опишу. Це найінтимніше послання тобі я напишу. «Вона із ним неначе пташка, яка навчилася літати, і дуже непристойні речі їй хочеться йому шептати. По тілу пробігають їй мурашки, вона з'їдає його поглядом і зовсім дихати їм важко, коли у голові їх спогади. Він знає кожне місце насолоди, куди йому так варто доторкнутись, і цим дає їй трішечки свободи із ним очима перетнутись. Він випиває всю її, до дна, у нього руки дуже хитрі, тоді їй не потрібно вже вина, щоб дуже сильно оп'яніти, у їхньому лютневому повітрі вирує вже весна»
2022-02-19 23:20:52
4
0
Інші вірші поета
Три, нуль девʼять Смуток у масці Пробачаю Я ще тебе пам'ятаю
Інші поети
ملاك عطوات
@WhiteAngel3011
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10122
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2139