Юнак
Ференіка Грушецька
Мені так весело, юначе. Я вже не та, хто тихо плаче. Забувши губ терпкий твій смак, Ти вже не той коханий мій юнак. Я починаю забувати, Як ти любив зі мною грати, Як сльози лилися невпинно, Коли не знала, що загину. Ти обіймав моє лиш тіло, Любити навіть ти не міг. А боляче робив настільки вміло, Що легше стало, коли лиш випав сніг.
2019-05-15 12:15:24
7
0
Інші вірші поета
Не хочу Люби Слово ранить Минуле
Інші поети
Стефанія
@Rusanna_Vognuk
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10195
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2308