Юнак
Мені так весело, юначе.
Я вже не та, хто тихо плаче.
Забувши губ терпкий твій смак,
Ти вже не той коханий мій юнак.
Я починаю забувати,
Як ти любив зі мною грати,
Як сльози лилися невпинно,
Коли не знала, що загину.
Ти обіймав моє лиш тіло,
Любити навіть ти не міг.
А боляче робив настільки вміло,
Що легше стало, коли лиш випав сніг.
2019-05-15 12:15:24
7
0