Вона сумна...
Вона сидить сумна на кухні, В руці давно остиглий чай, Погляд спрямований у невідомість, А очі прозорі, як кришталь. Ховає серце десь подалі, Стосунки більше не її, Любов приносить гірке розчарування Та присмак сліз вже на язиці. Душа покрилася рубцями, Прошу, їх не зачіпай, Хоч рани загоїлися після страждання, Але їх все ж не зачіпай. Не треба марну віру їй вселяти, Вона давно вже не дівча Та знає як повільно убиває Надія у щасливе майбуття. Сидить вона сумна, у шрамах І чай вихолонув уже давно, А разом з ним і віра у кохання Та біль минув, як та любов.
2022-11-20 15:52:04
3
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3152
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3641