Вона сумна...
Вона сидить сумна на кухні, В руці давно остиглий чай, Погляд спрямований у невідомість, А очі прозорі, як кришталь. Ховає серце десь подалі, Стосунки більше не її, Любов приносить гірке розчарування Та присмак сліз вже на язиці. Душа покрилася рубцями, Прошу, їх не зачіпай, Хоч рани загоїлися після страждання, Але їх все ж не зачіпай. Не треба марну віру їй вселяти, Вона давно вже не дівча Та знає як повільно убиває Надія у щасливе майбуття. Сидить вона сумна, у шрамах І чай вихолонув уже давно, А разом з ним і віра у кохання Та біль минув, як та любов.
2022-11-20 15:52:04
3
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3506
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6636