memories of the house

.

يقولون ان المنزل يحمل آلاف الذكريات.. يُبنى المنزل لتستقر فيه العائلة، الوالدان سعيدان ويرزقان بتوأم، يكبران وتتزايد اجواء الفرح فيه، ثم يقرِران بيع المنزل.. تتغير اجواء ذاك المنزل مع تغير ديكوره، يُصبح كئيبا، عائلة تتشاجر كل يوم، الابناء يختبئون في أحد زوايا المنزل واضعين ايديهم على اذانهم، ومع مرور الوقت يتطلق والداهما، كل شخص يذهب لمنزل آخر. يكبر الابناء فيقرران بيع المنزل لكونه يحمل ذكريات الماضي الكئيبة. يباع المنزل لجد وجدة لا يتحدثان كثيرا، اصبح المنزل هادئا، ومع بضعة سنوات يموتان صاحبا المنزل في حادث سيارة، لا يوجد من يرثه.. يصبح البيت مخبئا لمتعاطي المخدرات بينما يمتلئ فيه الغبار ومجموعة من الحشرات.. بعد مدة زمنية يُهدم ذاك المنزل وتذهب معه آلاف الذكريات مع مئات الاشخاص في بيت من بين تلك البيوت.. المنزل يحمل آلاف الذكريات، لكنه لن يبقى صامدا فكلما تتشقق احد جدارات المنزل تتشقق معه بعض من الذكريات حتى يتحطم كليا وتختفي معه جميع الذكريات وكشخص يعيش من بين تلك المنازل اريد حقا ان ارحل من هنا تاركة ذكرياتي هناك حتى يتحطم وتتحطم تلك الذكريات المشئومة

2023-06-30 22:18:11

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12690

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

3065