memories of the house

.

يقولون ان المنزل يحمل آلاف الذكريات.. يُبنى المنزل لتستقر فيه العائلة، الوالدان سعيدان ويرزقان بتوأم، يكبران وتتزايد اجواء الفرح فيه، ثم يقرِران بيع المنزل.. تتغير اجواء ذاك المنزل مع تغير ديكوره، يُصبح كئيبا، عائلة تتشاجر كل يوم، الابناء يختبئون في أحد زوايا المنزل واضعين ايديهم على اذانهم، ومع مرور الوقت يتطلق والداهما، كل شخص يذهب لمنزل آخر. يكبر الابناء فيقرران بيع المنزل لكونه يحمل ذكريات الماضي الكئيبة. يباع المنزل لجد وجدة لا يتحدثان كثيرا، اصبح المنزل هادئا، ومع بضعة سنوات يموتان صاحبا المنزل في حادث سيارة، لا يوجد من يرثه.. يصبح البيت مخبئا لمتعاطي المخدرات بينما يمتلئ فيه الغبار ومجموعة من الحشرات.. بعد مدة زمنية يُهدم ذاك المنزل وتذهب معه آلاف الذكريات مع مئات الاشخاص في بيت من بين تلك البيوت.. المنزل يحمل آلاف الذكريات، لكنه لن يبقى صامدا فكلما تتشقق احد جدارات المنزل تتشقق معه بعض من الذكريات حتى يتحطم كليا وتختفي معه جميع الذكريات وكشخص يعيش من بين تلك المنازل اريد حقا ان ارحل من هنا تاركة ذكرياتي هناك حتى يتحطم وتتحطم تلك الذكريات المشئومة

2023-06-30 22:18:11

0

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

1946

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

4957