memories of the house
يقولون ان المنزل يحمل آلاف الذكريات.. يُبنى المنزل لتستقر فيه العائلة، الوالدان سعيدان ويرزقان بتوأم، يكبران وتتزايد اجواء الفرح فيه، ثم يقرِران بيع المنزل.. تتغير اجواء ذاك المنزل مع تغير ديكوره، يُصبح كئيبا، عائلة تتشاجر كل يوم، الابناء يختبئون في أحد زوايا المنزل واضعين ايديهم على اذانهم، ومع مرور الوقت يتطلق والداهما، كل شخص يذهب لمنزل آخر. يكبر الابناء فيقرران بيع المنزل لكونه يحمل ذكريات الماضي الكئيبة. يباع المنزل لجد وجدة لا يتحدثان كثيرا، اصبح المنزل هادئا، ومع بضعة سنوات يموتان صاحبا المنزل في حادث سيارة، لا يوجد من يرثه.. يصبح البيت مخبئا لمتعاطي المخدرات بينما يمتلئ فيه الغبار ومجموعة من الحشرات.. بعد مدة زمنية يُهدم ذاك المنزل وتذهب معه آلاف الذكريات مع مئات الاشخاص في بيت من بين تلك البيوت.. المنزل يحمل آلاف الذكريات، لكنه لن يبقى صامدا فكلما تتشقق احد جدارات المنزل تتشقق معه بعض من الذكريات حتى يتحطم كليا وتختفي معه جميع الذكريات وكشخص يعيش من بين تلك المنازل اريد حقا ان ارحل من هنا تاركة ذكرياتي هناك حتى يتحطم وتتحطم تلك الذكريات المشئومة
2023-06-30 22:18:11
0
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12964
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11995