ВІДНЕСИ МЕНЕ ВІТРУ

Ilya Zelov

Віднеси мене вітру! Віднеси в далекі краї. В мою мрію завітну В мої роки молоді Віднеси мене вітру! Туди, де панує зима, Де в мирі відпочине душа моя, Там, де чекає кохана Віднеси мене вітру! Самим не лиши. Я маю мету гідну. Зачекай! зажди! Віднеси мене вітру! Коли палко любила душа. Віднеси мене вітру, Коли обіймала лише вона. Віднеси мене вітру! В батьківський дім. Там скажуть пораду привітну. Малий "я" лишився в нім. Ой, віднеси мене вітру! Від цих лихих думок. Віднеси мене за парту, За мій перший урок. Віднеси мене вітру! Коли босоногі бігали ми, В ту дійсність дитячу, Де малими були дітьми. Віднеси мене вітру! На ті високі кручі, Де ходив в пору вечірню, І наспівував пісні. Віднеси мене вітру! Звідси тепер віднеси. В мою мрію завітну Геть мене забери.

10.04.2025

Інші вірші поета

ВСЕ ЩО МОЖУ СКАЗАТИ Запах давньої весни ВІЧНА ЛЮБОВ Вузькі ворота

Інші поети

غُفران.

@imblue

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

Ульяна

@yulianna_bakulina

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11410

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5573