Мить-життя
Життя - це мить, а ми усі актори, Минає день за днем, летять роки, І кожен з нас шукає свої ролі, Героєм хоче бути, а не навпаки. Буденність сірим правду намалює, Хто з нас добро несе, хто сіє зло, Лиш у антракті щастя фарби подарує, Згадаємо з теплом в кінці його. Розбите скло розріже босі ноги, То залишки минулих мрій лежать, Але йдемо вперед до перемоги, Забувши те, що рани ці болять. Життя - це мить, а ми усі пилинки, Що в вир закрутить час і небуття, Цінуйте, люди, радості хвилини, Не повернути днів, які вперед летять. Iryna Markova🥀
2020-11-08 09:07:38
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Green Cherry
Атмосферно
Відповісти
2020-11-08 21:41:10
1
Iryna Markova
Відповісти
2020-11-08 21:46:16
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4981
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2481