Мить-життя
Iryna Markova
Життя - це мить, а ми усі актори, Минає день за днем, летять роки, І кожен з нас шукає свої ролі, Героєм хоче бути, а не навпаки. Буденність сірим правду намалює, Хто з нас добро несе, хто сіє зло, Лиш у антракті щастя фарби подарує, Згадаємо з теплом в кінці його. Розбите скло розріже босі ноги, То залишки минулих мрій лежать, Але йдемо вперед до перемоги, Забувши те, що рани ці болять. Життя - це мить, а ми усі пилинки, Що в вир закрутить час і небуття, Цінуйте, люди, радості хвилини, Не повернути днів, які вперед летять. Iryna Markova🥀
2020-11-08 09:07:38
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Green Cherry
Атмосферно
Відповісти
2020-11-08 21:41:10
1
Iryna Markova
@Green Cherry 🥀
Відповісти
2020-11-08 21:46:16
1
Інші вірші поета
Заховатись в туманах... Скінчилась весна Перший сніг Магія слова
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3759
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1317