Бо це любов, а ми далеко не безстрашні
Коли живеш, не знаючи кохання, Але так хочеться комусь "люблю" сказати. Здається, що даремне вже чекання, Тобі в житті не суджено кохати. Ти засинаєш, а в думках щаслива, Відкривши очі, згадуєш буденне. Кохання в кого тільки не молила, Але воно не згадує про тебе. Ти задаєш собі питання в котрий раз, Немов, невже не знати тобі щастя. У серці безліч планів, мрій, образ, Здається, покохати вже не вдасться. Якби кохання поруч десь було, Якби коханий поруч із тобою. Тебе накрило б почуттям воно, Тим почуттям, що гріло б і зимою. Отак живеш, неначе доживаєш, І мрієш, хоча марно все одно. За свої 20 досі не кохаєш, Але без слів, що непотрібне вже воно. Приємно прокидатися коханою, Приємно говорити, як люблю. У відповідь почути: "Тебе згадую, Як їм, працюю, навіть, коли сплю. " Чи можна так в житті прожити, Коли не відчуваєш, що живеш? Чи можна ж так ні разу не любити, Або любити, а мовчати? Ну, авжеж. Якщо кохаєш, то скажи у вічі, І навзаєм почуєш: "Я сильніше" Ти станеш щасливішою удвічі, І стане вже тебе на половину більше.
2021-01-11 15:29:50
5
0
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
2748
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1763