Перше кохання
І поки на небі місяць, І зорі танцють навколо, У серці моєму немає місця Для пустих розмов і замкненого кола. Всі слова, тобою сказані. Були простим лиш пострілом у груди. Ми з тобою навіки не зв'язані, Вже більше нічого між нами не буде. Нехай вже груди стиснуться щосили, Від того болю, що було прожито. Любитись нас ніколи не просили, І лиш гойдається у полі жито... Те жито - вже давно забуті мрії, Які до неба так і не злетіли. І, жаль, проходить це з роками, Коли у серці залишаються ті рани. А рани ті - то є любов, Яка давно минула. Пульсує не гаряча кров, Я точно це відчула. " Моєму серцю снився ти, Як морю снились урагани. " І треба було це пройти, І з часом заживають рани. І все мине: і біль й розчарування, Та назавжди в серці, залишившись, Буде битись перше, незгориме, вічне те кохання.
2021-01-11 14:54:58
3
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2488
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13236