І вихователь - це покликання, і аж ніяк не карма
Як хочеться вернутися на мить, В той час, як зовсім ще була малою. Там річка, ніби дзеркало блищить, Куди ступала босою ногою. Там не було обману і тривог, Я сни казкові бачила ночами. Буває страшно, миттю біжимо, І засинаєм на плечі у мами. Моє дитинство - радісна пора, Спасибі за прекрасні твої миті. Я прошу Бога, аби завжди дітвора Була здорова і був мир у всьому світі. З дитини починається країна, Із неї починається життя. Дошкільницитво - майбутнє України, З яким ступаєм твердо в майбуття. А вихователь - із професій непроста Бо вихователь, наче друга мама. Ну і нехай їх зарплатня рівняється до ста, Про вибір цей ми не жаліємо ні грама. Дошкільники - життєва наша сутність, Професію обрали цю не дАрма. В своїх руках тримаємо майбутність, І вихователь - це покликання, і аж ніяк не карма....
2021-01-10 13:21:34
6
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Nadine Tikhonovitch
@Іванка Філюк Згодна на всі сто! Гроші - це, звичайно, важливо... Але покликання, як на мене, важливіше!
Відповісти
2021-01-10 19:25:01
1
Іванка Філюк
@Nadine Tikhonovitch краще працювати на роботі, яка приносить менше грошей, проте, багато задоволення, натхнення, радості, аніж на роботі, на яку "впихнули" тебе батьки ,по так званому "блату", заробляючи мільйони. А гроші....ну що ж я Вам скажу? Всіх грошей не заробиш, а для цього потрібно мати і чоловіка 😁
Відповісти
2021-01-10 19:32:47
1
Nadine Tikhonovitch
Відповісти
2021-01-10 19:34:38
1
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4065
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2324