Adieu

Aëden

Je m'en vais , je vais partir J'en suis désolé mais je continue de souffrir La seule solution est de mourir Je n'ai plus aucun rêve, aucun avenir Personne ne semble se soucier de moi , ça me fait rire Ma vie est un carnage, toutes les choses agréables je les saccage Je ne suis qu'un parasite Qui a essayé de survivre Qui n'en peut plus , qui veut périr Je m'envolerais, même si mes ailes sont cramé Tu es partie , donc à quoi bon vivre si je ne peux plus t'aimer ? Je tomberais, et jamais ne me releverais Je suis lâche , je le sais Mais si vous étiez à ma place qu'est-ce que vous feriez? Vous n'êtes que des hypocrites Vous dites me vouloir vivant Pourtant c'est vous qui m'avez tué tout doucement Personne ne me comprends , je me sens différent Je suis un monstre perdu , que l'on a tordu Je vis à mon insu Misérable être , la mort t'acueille à bras ouverts Parmis les étoiles la paix prospère Tu partira mais personne n'en aura que faire Alors tu continuera à veiller sur ceux qui te sont chers La vie ne te laissera qu'une fin amère Tu n'as semé que désespoir et colère Alors vole ! Et tu te rendra compte de ce que te réservera la mort Je suis désolé de partir , mais comprenez moi la vie me fait souffrir Vivez sans moi ça sera mieux Alors adieu monde odieux ! Aujourd'hui je rejoindrai les cieux Pardon ...Je suis égoïste... Mais je sais que je ne suis qu'un monstre avarice . -Yuna- ( yuyu.)

2021-01-12 02:55:48

6

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

A little princinse .

Trés beau byby continue

Відповісти

2021-01-16 12:27:22

1

A little princinse .

I love you trés bon 👍👍

Відповісти

2021-01-16 13:53:25

2

A little princinse .

Wooooooow

Відповісти

2021-01-16 13:53:58

1

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

16

4298

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11444