Химерна постать
Дивлюся я в твої бездонні очі,
хочу зустріти й погляд твій,
але ти мариш про липневі ночі,
ти уникаєш дотик моїх вій.
Немов примара по світу блукаю,
прагну пов'язати нитки долі.
Крізь вічність крижану тебе гукаю,
ти - єдині ліки проти мого болю.
Та я лиш тінь, химерна постать.
Ти не можеш відчути тепло моїх вуст.
Схоже, провели ми разом часу вдосталь.
Пора вирушати в небуття, я вже не повернусь.
Чому очі твої глибокі, мов безодня,
дивляться в порожнечу світів.
Остання ніч разом наша сьогодні,
але ти поглядом мене нагородити не схотів.
2023-03-05 00:17:58
4
1