Я не шкодую про свій крах
Я тону у безодні дитячих очей твоїх ніжних. єдиний, хто мене вів по стежках провідних, чому ж не хочеш кохану узяти за руку? Дала я до душі тобі доторкнутися. до струн її, у музиці разом забутися, з'єднались серця, що з двох світів. Я убралась в золото, срібний серпанок, поборола марища чорніх лихоманок, щоб не отримати у нагороду погляду твого. Бути разом довіку у ліснім палаці ти обіцяв, здавалось, відкрив свою душу, думала довіряв, але в одну мить іскри згасли, тобі все одно. Та я сильна, я витримаю твою відмову, віддам всю себе, прийму ковдру крижану зимову, яка вкриє мою згаслу холодну душеньку. Я не шкодую про свій крах, життя кінець, бо перетвориться тіло на легкий попілець і стане він новим життям і подихом природи.
2023-04-09 11:04:36
2
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4942
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2696