Зима
Сніжинки тихо падають за вікном, Починається завірюха перед сном. Сніг мете, щосили сильніше Та з кожним разом все рясніше. Кожна сніжинки особлива, Така чудова та красива, Кожна переливається у русі У цій великій завірюсі. Вони немов між собою змагаються Та все далі простягаються. Усе навколо вже сніжно-біле, Таке прекрасне та дуже миле. Замріяно стоять дерева, Вода довкола кришталева. Ось весело пробіг зайчик Та від'їхав останній трамвайчик. Пробігають поряд люди, Кожен маючи свої пречуди. Бавляться дітки зі сніжком У себе перед ґанком. Все ж яка чудова пора, Якій так радіє дітвора.
2022-02-05 18:12:16
4
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2508
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2070