Зима
Сніжинки тихо падають за вікном, Починається завірюха перед сном. Сніг мете, щосили сильніше Та з кожним разом все рясніше. Кожна сніжинки особлива, Така чудова та красива, Кожна переливається у русі У цій великій завірюсі. Вони немов між собою змагаються Та все далі простягаються. Усе навколо вже сніжно-біле, Таке прекрасне та дуже миле. Замріяно стоять дерева, Вода довкола кришталева. Ось весело пробіг зайчик Та від'їхав останній трамвайчик. Пробігають поряд люди, Кожен маючи свої пречуди. Бавляться дітки зі сніжком У себе перед ґанком. Все ж яка чудова пора, Якій так радіє дітвора.
2022-02-05 18:12:16
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12180
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1565