Сирени
Ген там далеко-далеко,
де закінчується небо,
з далеких мандрів корабель
вертавсь з давніх земель.
За бортом - хвилі пінисті,
такі красивіїї, сріблисті.
Та ось, як огник у вікні,
маяк заблимав в тишині.
Капітан був дуже мудрий,
але хитрий та похмурий,
не схотів поїхати на острів,
де сирен було удосталь.
Знав він байку про них
і сприймав, як духів злих.
Адже голосом медовим,
затягне, поглядом казковим.
І ніхто вже не знайде,
де душа покій обрете,
тож не варто їхати туди,
де пітьма великої дрімоти...
За небокраєм промінчик сонечка
виглянув неочікувано яскраво,
осітлюючи корабля віконечка,
так, мерхтливо та ласкаво.
Берег все ближче виднівся,
корабель по троху плівся.
Гучним криком люди зустріли
та теплою розмовою зігріли.
2022-02-05 13:19:29
6
0