ПРОБАЧ!
Кліо Хартуларі
Життя – це біль, а біль живе з коханням, І в долі кожен сам своїй діяч. Відколи ми зустрілися востаннє, Я не сказала бажане «Пробач». Лише на день, лише на день спізнилась, І всі слова утратили свій сенс. Бо серце вже тоді твоє не билось, А ти глядів на мене із небес. І ось тепер стою перед дверима, Які вже не відкриєш ТИ мені. І спогади прогортую очима, Йду в образ із болючих сновидінь. Війна тебе забрала... я не встигла... Терзають звуки вистражданих слів. «Пробач, будь ласка...» – в погляді застигло, Тепер це не вернé тебе з землі. Не змінить це нічого і ніколи, Та я сказати маю ці слова... ПРОБАЧ! ... Хай смертне тіло охололо, Живою залишилася душа.
2025-09-01 17:59:31
1
0
Інші вірші поета
Нехай Безсмертя країні! Донечка України Дочекаюсь
Інші поети
Time_Fune
@Time_Fune
Hell_ga
@Hell_ga
Роман Тихий
@volodimir_romanenko
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12117
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2573