ПРОБАЧ!
Життя – це біль, а біль живе з коханням, І в долі кожен сам своїй діяч. Відколи ми зустрілися востаннє, Я не сказала бажане «Пробач». Лише на день, лише на день спізнилась, І всі слова утратили свій сенс. Бо серце вже тоді твоє не билось, А ти глядів на мене із небес. І ось тепер стою перед дверима, Які вже не відкриєш ТИ мені. І спогади прогортую очима, Йду в образ із болючих сновидінь. Війна тебе забрала... я не встигла... Терзають звуки вистражданих слів. «Пробач, будь ласка...» – в погляді застигло, Тепер це не вернé тебе з землі. Не змінить це нічого і ніколи, Та я сказати маю ці слова... ПРОБАЧ! ... Хай смертне тіло охололо, Живою залишилася душа.
2025-09-01 17:59:31
1
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2412
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2283