мла
(18+)
я не бачила світу довгих десять років — так довго, що відчуття ніби я його вигадала. мої очі залиті тихими краплями беладони¹, вони маркуються рідко яскравими крихтами зеленого кольору з різними видами. субтильне² тіло не може зносити лупцювань, воно страждає за волею, як птаха в клітці. мені не треба багато з лишайників признань, лиш треба зважитися до рубіконової³ криці⁴... потвори заповнили тепер поновлений світ, літають зі своїми психованими виродками. я налякана, тому страшно глянути на зеніт⁵. не зловлять. моє лице покрите нитками. набридло. набридло ховатися і тремтіти. вийму баньки⁶ розпеченою викруткою! краще у вічній непроглядній темряві сидіти, ніж існувати повсякчас боязгузкою гидкою, щоб повстати — новою, незламною, стійкою! на паритеті⁷ зі сліпими, на одній сходинці. це була Піррова перемога⁸... моя особиста... клякси постали червоним на тряпчаній мотанці⁹, а я сміюсь все заїдливим сміхом так чисто... p.s. вірш є втіленням всесвіту фільму «Пташиний короб». беладони¹ — трав'яниста отруйна рослина з чорними блискучими ягодами. за старих часів італійські жінки закапували отруйний сік беладони в очі, зіниці розширювалися – і в очах з'являвся особливий блиск. субтильний² — тендітної статури, ніжний, тонкий, слабкий. рубіконовий³ — від слова рубікон — те саме, що рубіж, межа. Крилатий вираз «перейти Рубікон» означає рішучий крок, прийняття остаточного рішення. криця⁴ — шматок неочищеного від різних домішок заліза пористої будови, який утворюється під час виплавляння сталі з руди або чавуну. зеніт⁵ — точка на небі, на яку ви дивитеся, якщо ваш погляд спрямовано «точно вгору» відносно поверхні. баньки⁶ — вульг., те саме, що і «очі». паритет⁷ — принцип рівності, рівноправності сторін за певними параметрами. Піррова перемога⁸ — метафора, сталий вираз. Перемога, яка дісталася дуже великою ціною, або перемога, рівносильна поразці. мотанка⁹ — зроблена з тканини вузликова лялька.
2021-01-18 04:00:44
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2891
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2876