будь ласка/пожалуйста
прокльони неслись папіломами¹ вслід, її очі ховали мерзотно-божевільний блиск... холод каміння торкався голих розідраних ніг, а ночами... ночами її душив в безодні крик... ночами снились нестабільно-здорові сни в яких вони знову не разом були. жорстоко сміялась її підсвідомість. крутилась. горланила: «нехай все горить!» мабуть, нерви остаточно здали... самостійно виб’є романтичну дурню, вона надто доросла і в неї багато мрій. і кулаки ранять замерзлу стіну. хотілось би заснути в корі... хотілось, бо стали кості надто крихкі, не пластичні вони тепер, ні, надто болючі, надто не міцні. можна ж їх вийняти? хай заберуть у труні... вона поставила крапку вже давно, все закінчилось, ніби нічого й не було, нічого й не починалось, та божевільство тихцем підкрадалось. кралось як ласий звір і накручувало методично жертву до цих пір. інферно² охопило позбавлений мозок, паралогізм³ став невизначеним кредо⁴, травмована душа нахапалась голок — прецедент⁵ був марний. над нею, напевно, сміялось караюче небо. пальто не гріло від слова «ніскільки», гуділи/бриніли слова. вона все проклинала, та зовсім невміло, до скону хотіла бути одна. втомилась замінювати, всі були не ті, картинки лише з поверхнями у собі, нічим не подібні і неживі як декаданс⁶... неправильні і криві. парадигма⁷ накрилась мідним тазом⁸, її мутить від спогадів, воліє сховати. не хоче... не хоче знати. хоче себе назад забрати і жити не в гратах. папілома¹ — пухлина з плоского або перехідного епітелію. інферно² — зазвичай застосовується до суспільного життя, означає низькість, моральну неспроможність, духовну темряву. паралогізм³ — випадкова, неусвідомлена або ненавмисна логічна помилка в мисленні (в доказі, в суперечці, діалозі), що виникає при порушенні законів або правил логіки і яка веде до помилкового висновку. кредо⁴ — символ віри, основи світогляду, переконань. прецедент⁵ — випадок або подія, що відбулася в минулому та є прикладом або підставою для аналогічних дій у сьогоденні. декаданс⁶ — занепад, регрес, кризові явища в мистецтві та культурі. парадигма⁷ — загальноприйнята модель, стиль, традиція, концепція, ідея, закон тощо. накритись мідним тазом⁸ — (фразеологізм) все пропало, різко і несподівано зірвалося. p.s. сподіваюсь це буде останнім листом до тебе. не приходь більше. не проривайся в мої сни. я давно поставила крапку. залиш мене, будь ласка. ПЕРЕВОД проклятия неслись папилломами¹ вслед, ее глаза прятали мерзко-сумасшедший блеск... холод камня касался голых разодранных ног, а по ночам... по ночам ее душил в бездне крик... по ночам снились нестабильно-здоровые сны в которых они снова не вместе были. жестоко смеялась ее подсознание. кружилась. горланила: «пусть все горит!» видимо, нервы окончательно сдали... самостоятельно выбьет романтическую ересь, она слишком взрослая и у нее много желаний. и кулаки ранят замерзшую стену. хотелось бы уснуть в коре... хотелось, потому что стали кости слишком хрупкие, не пластические они теперь, нет, слишком болезненны, особенно не прочны. можно же их вынуть? пусть заберут в гробу... она поставила точку уже давно, все закончилось, будто ничего и не было, ничего не начиналось, и безумство потихоньку подкрадалось. кралось как лакомый зверь и накручивало методично жертву до сих пор. инферно² охватило лишенный мозг, паралогизм³ стал неопределенным кредо⁴, травмирована душа нахваталась игл — прецедент⁵ был бесполезен. над ней, наверное, смеялось карающее небо. пальто не грело от слова «нисколько», гудели/звучали слова. она все проклинала, и совсем неумело, до конца жизни хотела быть одна. устала заменять, все были не те, картинки только с поверхностями в себе, ничем не похожи и неодушевлённые как декаданс⁶... неправильные и кривые. парадигма⁷ покрылась медным тазом⁸, ее мутит от воспоминаний, предпочитает скрыть. не хочет... не хочет знать. хочет себя обратно забрать и жить не в решётке. папиллома¹ — опухоль из плоского или переходного эпителия. инферно² — обычно применяется к общественной жизни, означает низость, нравственную несостоятельность, духовную тьму. паралогизм³ — случайная, неосознанная или непреднамеренная логическая ошибка в мышлении (в доказательстве, в споре, диалоге), возникающее при нарушении законов или правил логики и приводящая к ошибочному выводу. кредо⁴ — символ веры, основы мировоззрения, убеждений. прецедент⁵ — случай или событие, произошедшее в прошлом и является примером или основанием для аналогичных действий в настоящем. декаданс⁶ — упадок, регресс, кризисные явления в искусстве и культуре. парадигма⁷ — общепринятая модель, стиль, традиция, концепция, идея, закон и прочее. накрыться медным тазом⁸ — (фразеологизм) все пропало, резко и неожиданно сорвалось.
2021-01-10 23:35:16
18
26
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (26)
Меліса
@Антикристина сохраняйте на здоровье. даже в оригинале нет рифмы, стих в прозе.
Відповісти
2021-01-14 21:38:41
Подобається
Меліса
@Кирюха Леший #ВЛ сама не знаю как правильно писать стих в прозе. моё понимание пока далеко от этого жанра, мне намного проще писать стандартный стих. то, что здесь написано — вылилось само.
Відповісти
2021-01-15 21:32:11
Подобається
Анна Чорна
Ааааа... Ідеально
Відповісти
2021-08-27 11:11:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
2504
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1539