намалюй
Меліса
обличчя з приміском тиску належить тобі? і не чутно з точно виміряної маски голосінь... сильний для цього двобою ти чи заслабкий? а моторошно не стає від сонливих обійм? знов сірість без аномалій клятого інферно заполонило твою авантюрну жагу до змін. все стабільно виходить, то звідси не попремо, хоч серце і просить свободу із білих стін? зручність-комфорт, то розгін бездоганний, всюди розтавлений на обездолених капкан, і будучи в ньому, пройдений день нормальний, а не якийсь там пригодницький черговий роман. простіше ж існувати «днем бабака» постійно, постійно збирати в майбутньому на житло і кожного дня викреслювати тихо-помірно з голови колючу фразу: «а як би воно було?». так, справді, ясніше зануритися в безлад, а в океан пірнати з нічим деколи страшно. хай хтось інший кам'янистий шлях креслить, а ти в отому куточку сидітимеш відважно! бо по суті мрії — це деструктивний механізм скількох розбили в відчайдушному польоті? і ти гадаєш я зупинити чортовий, мутизм який відвойовує все нові безкраї простори?..
2020-12-20 21:22:59
2
0
Інші вірші поета
позаду горб закинуті я йду до тебе він відповідає мені
Інші поети
Kary
@Driming_comes
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2410
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2600