синдром посмішки
Меліса
замарані руки о чорний папір чи то гранітні чорнила? кажуть у них с свій стиль і пройдені гігантськими кроками милі... силуети втрачених надій ламають кризу дощенту, тварюки, підлі створіння диктують, а ти лізеш все далі так вперто. стирати кордони занадто вже важко, а як же їх будувати? коли ти падаєш, мабуть, вже вп'яте і важко ніяк вже не встояти. загреба бурила дотик душі повсякденно в четвер пообідді, коли ти прийдеш в неділю, там залишать діти засохлі квіти. ти живеш чи вдаєш натужно, що розбираєшся у всьому? поверхнево пливеш з усіма, поверхнево, дитино, й потонеш. весна 2021 року.
2021-05-01 20:03:00
2
0
Інші вірші поета
дорослішання бездарність хто ми? закинуті
Інші поети
Лео Лея
@lesya_yurp
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15347
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4696