синдром посмішки
замарані руки о чорний папір чи то гранітні чорнила?
кажуть у них с свій стиль і пройдені гігантськими кроками милі...
силуети втрачених надій ламають кризу дощенту,
тварюки, підлі створіння диктують, а ти лізеш все далі так вперто.
стирати кордони занадто вже важко, а як же їх будувати?
коли ти падаєш, мабуть, вже вп'яте і важко ніяк вже не встояти.
загреба бурила дотик душі повсякденно в четвер пообідді,
коли ти прийдеш в неділю, там залишать діти засохлі квіти.
ти живеш чи вдаєш натужно, що розбираєшся у всьому?
поверхнево пливеш з усіма, поверхнево, дитино, й потонеш.
весна 2021 року.
2021-05-01 20:03:00
2
0