анголи народжені з чорними крилами
слізьми мироточивими на грішний камінь абаддон
нас скинули як кістку собаці, як непотріб для божих очей.
наша регресія відбувалась, ніби фінансовий гамільтон
з'їхав угору під час революції, а згодом негадано набікрень.
іронія. переможці не скажуть правду говорять чи ні, ага.
нас винуватять/ненавидять протягом цілих століть,
але чого насправді прагнула спотворена раєм душа —
не саме того, щоб завісу правди для скелетів відкрить?
що ваші знаменні просвітителі слов'ян кирило і мефодій,
ми б дали вам більше знань, набагато більше, ніж могли.
і, може, сірка в крові, а шкіру обняв пекучий стронцій,
та ми продовжуємо укладати з вами, мізерні діти, торги.
ти ж сама недавно пізнала, що світло має багато плям
та марає воно ще гірше, мала, ніж днище самого пекла.
кричиш, скавучи: «обман!» — через тряпчаний в роті кляп
і креслиш кола навколо ліжка, туди-сюди бігає крейда...
нас повісили прип'ятих без права голосу на захист,
нам вказали межі наших володінь — нещасного шматка,
у нас відібрали навіть судити вас, ми — білі як лист
спалений біля неустанного з червоточиною вогня.
я сам лиш світло двом приніс, вашим двом першим,
а потім в божевільстві конав, в абсурдності з грифом,
згадував як батько возніс, тоді кинув мов одеського герша.
ну, що, немічна поетасса, я досі для тебе все ще люцифер?..
2021-01-26 18:32:39
6
2