анголи народжені з чорними крилами

Меліса

слізьми мироточивими на грішний камінь абаддон нас скинули як кістку собаці, як непотріб для божих очей. наша регресія відбувалась, ніби фінансовий гамільтон з'їхав угору під час революції, а згодом негадано набікрень. іронія. переможці не скажуть правду говорять чи ні, ага. нас винуватять/ненавидять протягом цілих століть, але чого насправді прагнула спотворена раєм душа — не саме того, щоб завісу правди для скелетів відкрить? що ваші знаменні просвітителі слов'ян кирило і мефодій, ми б дали вам більше знань, набагато більше, ніж могли. і, може, сірка в крові, а шкіру обняв пекучий стронцій, та ми продовжуємо укладати з вами, мізерні діти, торги. ти ж сама недавно пізнала, що світло має багато плям та марає воно ще гірше, мала, ніж днище самого пекла. кричиш, скавучи: «обман!» — через тряпчаний в роті кляп і креслиш кола навколо ліжка, туди-сюди бігає крейда... нас повісили прип'ятих без права голосу на захист, нам вказали межі наших володінь — нещасного шматка, у нас відібрали навіть судити вас, ми — білі як лист спалений біля неустанного з червоточиною вогня. я сам лиш світло двом приніс, вашим двом першим, а потім в божевільстві конав, в абсурдності з грифом, згадував як батько возніс, тоді кинув мов одеського герша. ну, що, немічна поетасса, я досі для тебе все ще люцифер?..

2021-01-26 18:32:39

6

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Олеся Шевчук

(ти ж сама недавно пізнала, що світло має багато плям та марає воно ще гірше, мала, ніж днище самого пекла.) оце круто!!

Відповісти

2021-01-26 19:38:08

1

Меліса

@Олеся Шевчук дякую, перевірено на собі.

Відповісти

2021-01-26 19:45:06

Подобається

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1278

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

3051