дотик/прикосновение

Меліса

дотиком перевернутих обіцянок ми клялися у вічній спокусі, щоправда без зайвих ароматних слів, сповнених безглуздя. я відриваю аморфно твоє пасмо, що розсипеться за мить сну, не можна ж саму себе любити, а як же любити внутрішню пітьму? як же витати серед рою чорних думок з приміском важкого дьогтю? як обіцяти собі самій більше не довіряти і не різати власної плоті? а потім зносити всі установки через дірки на власному тілі... так, я надто вразлива... і надто «не та»... і знаєш, сонце, на мілі... «не спускайся!» — вже не кричу — волаю! а ти потягнешся за мною, бо ти — це я сама/моя світла сторона і я ж можу бути собою? p.s. трохи пояснення: це не романтика, ні. це прийняття своє темноти, те, що ми волієм змінити, але не змінюємо, бо... бо причин багато, думайте. за натхнення, дякую, @pepelna ПЕРЕВОД прикосновением перевернутых обещаний мы клялись в вечном искушении, правда без лишних ароматных слов, полных презрения*. я отрываю аморфно твою прядь, что рассыплется через мгновение сна, нельзя же себя любить, а как же любить внутри ту, что как тьма? как же витать среди роя черных мыслей с примесью тяжелого дегтя? как обещать себе самой больше не доверять и не резать собственной плоти? а потом сносить все установки через дырки на собственном теле... да, я слишком впечатлительная... и слишком «не та»... и знаешь, солнце, на мели... "не спускайся!» — уже не кричу — взываю! а ты потянешься за мной, ты — это я сама / моя светлая сторона и я же могу быть собой? p.s. немного объяснение: это не романтика, нет. это принятие окончательного темноты, той, что мы предпочитаем изменить, но не меняем, потому что... потому что причин много, думайте. за вдохновение, спасибо, @pepelna ВНИМАНИЯ: стих изначально писался на украинском, поэтому перевод немного отличается от оригинала. *презрение — здесь должна быть рифма глупость/нелепость/бессмыслица, но из-за отсутствия ритма будет так. надеюсь, я смогла донести перевод к читателю.

2020-11-13 21:13:42

14

34

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (34)

Меліса

@Zarathustra, Übermensch (Сверхчеловек) конечно, о чем речь?

Відповісти

2020-12-24 12:20:34

1

Лика Вершинина

Написано красиво. Ритм хороший. Но лично мне стало грустно. Напоминает приближающуюся смерть несчастного и одинокого человека. Не знаю, у меня сложилось такое впечатление. Автор желаю вам успехов.

Відповісти

2020-12-24 14:03:44

Подобається

Меліса

@SwordSoul хотя бы техника вышла хорошо, а то я часто жалуюсь на ритм. стих, он написался сам, и однажды, смотря в зеркало я смогла прошептать себе: «а ты красива». это не связано с внешними качествами, нет. это принятия себя, своей темноты.

Відповісти

2020-12-24 23:03:21

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

1650

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

3880