дотик/прикосновение
дотиком перевернутих обіцянок ми клялися у вічній спокусі, щоправда без зайвих ароматних слів, сповнених безглуздя. я відриваю аморфно твоє пасмо, що розсипеться за мить сну, не можна ж саму себе любити, а як же любити внутрішню пітьму? як же витати серед рою чорних думок з приміском важкого дьогтю? як обіцяти собі самій більше не довіряти і не різати власної плоті? а потім зносити всі установки через дірки на власному тілі... так, я надто вразлива... і надто «не та»... і знаєш, сонце, на мілі... «не спускайся!» — вже не кричу — волаю! а ти потягнешся за мною, бо ти — це я сама/моя світла сторона і я ж можу бути собою? p.s. трохи пояснення: це не романтика, ні. це прийняття своє темноти, те, що ми волієм змінити, але не змінюємо, бо... бо причин багато, думайте. за натхнення, дякую, @pepelna ПЕРЕВОД прикосновением перевернутых обещаний мы клялись в вечном искушении, правда без лишних ароматных слов, полных презрения*. я отрываю аморфно твою прядь, что рассыплется через мгновение сна, нельзя же себя любить, а как же любить внутри ту, что как тьма? как же витать среди роя черных мыслей с примесью тяжелого дегтя? как обещать себе самой больше не доверять и не резать собственной плоти? а потом сносить все установки через дырки на собственном теле... да, я слишком впечатлительная... и слишком «не та»... и знаешь, солнце, на мели... "не спускайся!» — уже не кричу — взываю! а ты потянешься за мной, ты — это я сама / моя светлая сторона и я же могу быть собой? p.s. немного объяснение: это не романтика, нет. это принятие окончательного темноты, той, что мы предпочитаем изменить, но не меняем, потому что... потому что причин много, думайте. за вдохновение, спасибо, @pepelna ВНИМАНИЯ: стих изначально писался на украинском, поэтому перевод немного отличается от оригинала. *презрение — здесь должна быть рифма глупость/нелепость/бессмыслица, но из-за отсутствия ритма будет так. надеюсь, я смогла донести перевод к читателю.
2020-11-13 21:13:42
14
34
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (34)
Меліса
Відповісти
2020-12-24 12:20:34
1
Лика Вершинина
Написано красиво. Ритм хороший. Но лично мне стало грустно. Напоминает приближающуюся смерть несчастного и одинокого человека. Не знаю, у меня сложилось такое впечатление. Автор желаю вам успехов.
Відповісти
2020-12-24 14:03:44
Подобається
Меліса
@SwordSoul хотя бы техника вышла хорошо, а то я часто жалуюсь на ритм. стих, он написался сам, и однажды, смотря в зеркало я смогла прошептать себе: «а ты красива». это не связано с внешними качествами, нет. это принятия себя, своей темноты.
Відповісти
2020-12-24 23:03:21
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10485
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5681