у сонця
у сонця прозорі очі, у сонця немає очей, я не знаю, що воно хоче і чому погляд лоскоче... ⠀ забілені впалі плечі з рубцями від пензля. ще зовсім трохи не вечір, але я трошки вже мертва. ⠀ котися у дірку з медом! котися в мідну солону воду! і вже не тримають нерви, і вже гарячкує свобода. ⠀ а там завершиться коло, закуває плісняві рубці. і забите до ситості воло, і починати проходити знову, і тиха рідка вперта промова йде до чорта. дивні людці! ⠀ і мідна рідина хай розчинить! і мідна рідина хай потопить! може, остання втрата причини... може, остання втрата свободи... ⠀ із поезії весни 2021 р.
2021-04-17 11:38:00
8
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2302
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2646