у сонця
у сонця прозорі очі, у сонця немає очей, я не знаю, що воно хоче і чому погляд лоскоче... ⠀ забілені впалі плечі з рубцями від пензля. ще зовсім трохи не вечір, але я трошки вже мертва. ⠀ котися у дірку з медом! котися в мідну солону воду! і вже не тримають нерви, і вже гарячкує свобода. ⠀ а там завершиться коло, закуває плісняві рубці. і забите до ситості воло, і починати проходити знову, і тиха рідка вперта промова йде до чорта. дивні людці! ⠀ і мідна рідина хай розчинить! і мідна рідина хай потопить! може, остання втрата причини... може, остання втрата свободи... ⠀ із поезії весни 2021 р.
2021-04-17 11:38:00
8
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13312
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16789