у сонця
у сонця прозорі очі,
у сонця немає очей,
я не знаю, що воно хоче
і чому погляд лоскоче...
⠀
забілені впалі плечі
з рубцями від пензля.
ще зовсім трохи не вечір,
але я трошки вже мертва.
⠀
котися у дірку з медом!
котися в мідну солону воду!
і вже не тримають нерви,
і вже гарячкує свобода.
⠀
а там завершиться коло,
закуває плісняві рубці.
і забите до ситості воло,
і починати проходити знову,
і тиха рідка вперта промова
йде до чорта. дивні людці!
⠀
і мідна рідина хай розчинить!
і мідна рідина хай потопить!
може, остання втрата причини...
може, остання втрата свободи...
⠀
із поезії весни 2021 р.
2021-04-17 11:38:00
8
0