море
Меліса
а море — не море, а море — не блюз, а море ламає шафу з протрузій, а море як той безчинний моноліт і ми знову стаємо, мов діти, коли все навколо спить. я пам'ятаю як ти перебирала гальку і одним гострим камінчиком малювала, зображувала світлих гострозубих риб і вони ставали червоними вмить. як божевільна в готичному вбранні каламутила у свої сімнадцять воду і виривала біле волосся без вагання, і здавалося тебе ось-ось закоротить. із дому втікала не раз, і не два. шукала ти в морі дотик спокою, а воно ж попестить, коли чумна, сумна і вбита горем стодола. ти залишила мене надто рано і проститись у свої манері не дала я знову, здається, прийшов п'яний вічність довга, ти для мене — одна!
2021-05-15 18:38:58
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Море волнуется раз .. Море волнуется два ...😂
Відповісти
2021-05-16 06:58:08
1
Меліса
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) море хвилюється три... велика зубаста акула зійди!
Відповісти
2021-05-16 07:01:23
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Меліса 😂🔥👌
Відповісти
2021-05-16 07:02:54
1
Інші вірші поета
будь ласка/пожалуйста коли мла моє тіло скувала змія...
Інші поети
Prys Nikоlay
@Kanibalus
Vivian Lin
@dearagony15
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3113
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16380