море
а море — не море, а море — не блюз, а море ламає шафу з протрузій, а море як той безчинний моноліт і ми знову стаємо, мов діти, коли все навколо спить. я пам'ятаю як ти перебирала гальку і одним гострим камінчиком малювала, зображувала світлих гострозубих риб і вони ставали червоними вмить. як божевільна в готичному вбранні каламутила у свої сімнадцять воду і виривала біле волосся без вагання, і здавалося тебе ось-ось закоротить. із дому втікала не раз, і не два. шукала ти в морі дотик спокою, а воно ж попестить, коли чумна, сумна і вбита горем стодола. ти залишила мене надто рано і проститись у свої манері не дала я знову, здається, прийшов п'яний вічність довга, ти для мене — одна!
2021-05-15 18:38:58
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Море волнуется раз .. Море волнуется два ...😂
Відповісти
2021-05-16 06:58:08
1
Меліса
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) море хвилюється три... велика зубаста акула зійди!
Відповісти
2021-05-16 07:01:23
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Меліса 😂🔥👌
Відповісти
2021-05-16 07:02:54
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1302
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4248