море

Меліса

а море — не море, а море — не блюз, а море ламає шафу з протрузій, а море як той безчинний моноліт і ми знову стаємо, мов діти, коли все навколо спить. я пам'ятаю як ти перебирала гальку і одним гострим камінчиком малювала, зображувала світлих гострозубих риб і вони ставали червоними вмить. як божевільна в готичному вбранні каламутила у свої сімнадцять воду і виривала біле волосся без вагання, і здавалося тебе ось-ось закоротить. із дому втікала не раз, і не два. шукала ти в морі дотик спокою, а воно ж попестить, коли чумна, сумна і вбита горем стодола. ти залишила мене надто рано і проститись у свої манері не дала я знову, здається, прийшов п'яний вічність довга, ти для мене — одна!

2021-05-15 18:38:58

4

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Море волнуется раз .. Море волнуется два ...😂

Відповісти

2021-05-16 06:58:08

1

Меліса

@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) море хвилюється три... велика зубаста акула зійди!

Відповісти

2021-05-16 07:01:23

1

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Меліса 😂🔥👌

Відповісти

2021-05-16 07:02:54

1

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5906

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5768