чому
alvi
Марно втрачаючи погляд людський... Жодного дотику. Не рідний, хоч свій. Все це на собі відчула вона і кожного разу питала сама. Чому биючися під небом в сльозах, я винна, повинна прибрати свій страх? Чому я під небом у полі дивлюсь і бачучи світ взагалі не сміюсь..? Чи бачу я те, що повинна прожити? Чому відчуваю..? Це повинно відбити.. і чи була я готова? Чому все це відбýлося? Підкидаючи в вогнище дрова, вона мріяла, щоб все це забулося...
2022-11-25 10:37:57
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Anastasia_20050407
Милозвучний вірш
Відповісти
2022-11-25 16:12:28
1
Інші вірші поета
мор уві сні вона шукала... сумна книга
Інші поети
Veronika Gold
@Goldenbum
Helen Monthly
@helen_monthly
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12063
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3329