чому
Марно втрачаючи погляд людський...
Жодного дотику.
Не рідний, хоч свій.
Все це на собі відчула вона
і кожного разу питала сама.
Чому биючися під небом в сльозах,
я винна, повинна прибрати свій страх?
Чому я під небом у полі дивлюсь
і бачучи світ взагалі не сміюсь..?
Чи бачу я те, що повинна прожити?
Чому відчуваю..?
Це повинно відбити..
і чи була я готова?
Чому все це відбýлося?
Підкидаючи в вогнище дрова,
вона мріяла, щоб все це забулося...
25.11.2022
8
1