вона шукала...
Вона шукала. Вона шукала, блукала лісами, пливла морями, збентежена цій неможливостю. І так не здаваясь вона заблукала, у квіткових полях, серед тисячі митєй, які проживала і далі шукала. Всі косо дивились на цю божевільну і зовсім не вільну, залежну, залежну дівчину, від квітки у полі, що так довго не могла та знайти. І у чому проблема забути це листя? Ці неймовірно яскраві й ніжні пелюстки, знайти нову квітку, що буде жити в серці що буде навічно служити лиш їй, не покине й не вколить, своїм гострим, гострим і отруйним шипом. Та дівчина залежна від яду до кістки, цією красою, що була за стовпом. Чому квітка ховалась, чому не показала своє яскраве листя й ніжні пелюстки? А проблема лиш в тому, що дівчина залежна, від тих, що давно вже забули її.
2022-11-25 08:05:05
8
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Сандра Мей
🤩🔥👏 Гарно, цікаво. Мені подобається.
Відповісти
2022-11-26 16:25:44
1
alvi
@Сандра Мей рада, що вам сподобалося)
Відповісти
2022-11-26 17:42:37
1
alvi
@Anastasia_20050407 повністю згодна з вашою думкою про індивідуальність, а також з тим, що кожен знаходить в якісь зі строк вірша, щось про себе...рада, що вам сподобалося✨
Відповісти
2022-11-26 17:45:45
1
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2746
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6184