сумна книга

alvi

Вона читала рядки тієї книжки, про яку писали відгуки погані.. І опорожняючи ту пляшку, вона дочитувала книгу на світанні. Вона думала над тими самими рядками, і навіщо ж взагалі чита їх. Вони здавались..повні безнадії.. І все вже було зрозуміло як на пальцях. Навіщо витратила час на те, чого не варте? Навіщо дала шанс тому, чого не коштує? І чому все ще залишилась на варті, тих безнадійних і безмовних почуттів, що не влаштовують..? І ось нарешті вона закрила книжку. Де була сумна розповідь, про героя-мерця.. І сидячи на своєму ліжку, вона думала, навіщо ж дочитала до кінця..

2022-12-09 19:04:13

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Anastasia_20050407

Мені сподобалася метафора, що дівчина залишилася на варті своїх почуттів. Не пам'ятаю, щоб читала щось схоже.

Відповісти

2022-12-10 21:12:31

Інші вірші поета

вона шукала... уві сні чому мор

Інші поети

kamilionus_

@kamilionus_

Павел Громов

@Waider

fellegzuhatag

@fellegzuhatag

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

7057

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13502